Президент присвоїв військовим підрозділам почесні найменування на честь історичних осіб

Військові частини отримали найменування на честь князів Аскольда, Володимира, Лева, козацького полковника Михайла Тиші, гетьмана Михайла Дорошенка, а також Михайла Грушевського, Юрка Тютюнника та Геннадія Воробйова

До 30-річчя Незалежності президент України присвоїв почесні найменування підрозділам Збройних сил України та інших сил оборони. Зокрема, 25-та бригада ДШВ стала Січеславською (замість Дніпропетровської), а 101-ша бригада охорони Генштабу отримала ім'я нещодавно померлого першого заступника начальника ГШ Геннадія Воробйова.

Як передає "Новинарня", про це йдеться в указах №№409-422/2021, що датовані 23 серпня.

 

Відповідно до цих актів, надалі підрозділи будуть іменуватися так:

  • 138-й центр спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) імені князя Володимира Святославича;
  • 91-й окремий Охтирський полк оперативного забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України;
  • 38-й зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника Сухопутних військ Збройних Сил України;
  • 101-ша окрема бригада охорони Генерального штабу Збройних Сил України імені генерал-полковника Генадія Воробйова (у 2006-2009 рр., 2014 р. – перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, 2009-2014 – командувач Сухопутних військ; у 2014 р. був в. о. командувача військ АТО; паптово помер 2017 р.);
  • 1-ша окрема бригада імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту;
  • 25-та окрема повітрянодесантна Січеславська бригада Десантно-штурмових військ Збройних Сил України;
  • 138-ма Дніпровська зенітна ракетна бригада Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 223-й зенітний ракетний полк імені Українських Січових Стрільців Повітряних Сил Збройних Сил України (досі він був Теребовлянський);
  • 164-та радіотехнічна Слобідська бригада Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 302-й зенітний ракетний Харківський полк Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 54-й окремий розвідувальний батальйон імені Михайла Тиші Сухопутних військ Збройних Сил України (Михайло Тиша – український військовий та державний діяч часів козаччини XVII ст., полковник Волинського (Звягельського) козацького полку);
  • 31-й окремий полк зв'язку та радіотехнічного забезпечення імені гетьмана Михайла Дорошенка Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 11-та бригада імені Михайла Грушевського Національної гвардії України;
  • 25-та бригада охорони громадського порядку імені князя Аскольда Національної гвардії України.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".