Росіяни віддали РПЦ храм ПЦУ в Маріуполі

В окупованому Маріуполі передали у користування РПЦ єдиний у місті храм Православної церкви України — Храм святого Петра Могили та собор Успіння Пресвятої Богородиці.

Про це повідомив у Telegram керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

Будівлю отримала православна парафія храму святителя Спиридона Триміфунтського Донецької єпархії РПЦ. Розпорядження підписав окупаційний "міський голова" Маріуполя Кольцов. 

"Сама парафія знаходиться у селі Пікузи (у церковних документах та публікаціях єпархії фігурує під старою назвою — село Комінтернове). Донецька єпархія історично входила до складу Української Православної Церкви (Московського патріархату), однак у жовтні 2024 року рішенням Синоду РПЦ її було безпосередньо підпорядковано Патріарху Московському і всієї Русі", — пояснив Андрющенко.

Храм святого Петра Могили розташований у Приморському районі Маріуполя. Його збудували за підтримки місцевих жителів, а особливістю святині став традиційний український петриківський розпис. Це єдиний у світі храм, повністю оздоблений у такій техніці. У 2020 році церкву внесли до Книги рекордів України за найбільший зовнішній розпис у стилі петриківки. Загальна протяжність розписаних поверхонь становить 500 погонних метрів.

При храмі була бібліотека ім. Василя Стуса, фонд якої налічував близько 7 тисяч книжок. Україномовні книжки у 2022 році окупанти разом з російськими священиками спалили. Серед спалених були унікальні екземпляри. Зокрема близько сотні книжок, які передали діаспори з Канади та Нью-Йорку. Це була дисидентська література 40-50-х років минулого століття. Ці видання були у бібліотеці у єдиному екземплярі.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.