У Тернополі на Пантеоні Героїв встановили індивідуальний пам’ятник загиблому військовому

На Пантеоні Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі встановили індивідуальний пам’ятник загиблому військовослужбовцю Віталію Стаднику.

Про це пише повідомила активістка та одна з авторок проєкту міського пантеону Дарця Веретюк.

"Це символічний памʼятник не лише звʼязкам сімʼї Стадник та їхньому адвокату Оксані Притулі. Це памʼятник також Верховному Суду і міському адмініструванню", - прокоментувала Дарця Веретюк.

Нагадаємо, встановлення індивідуального пам'ятника супроводжувалося тривалими судовими суперечками, які розпочалися ще у 2023 році. Більшість родин загиблих військових виступали проти індивідуальних надгробків і підтримували єдине оформлення поховань на Пантеоні. Водночас родина Віталія Стадника хотіла встановити пам'ятник за власним проєктом. Суперечка дійшла до Верховного Суду, який у квітні 2026 року ухвалив рішення на користь родини.

Віталій Стадник до початку повномасштабного вторгнення працював прокурором. Після 24 лютого 2022 року добровольцем долучився до Сил оборони України та служив матросом Військово-Морських Сил ЗСУ. Військовий загинув 1 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині. У загиблого залишилися дружина та троє дітей.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.