IN MEMORIAM: В Ізраїлі померла Праведниця народів світу родом із Львівщини

На 91 році життя в Ізраїлі померла українка Ярослава Левицька, остання із Праведників народів світу.

Про це повідомляє видання The Jerusalem Post.

Ярослава Левицька народилася у 1935 році в Золочеві на Львівщині. Під час Другої світової війни, коли Ярославі було шість років, вона допомагаа родині рятувати євреїв від нацистського переслідування. Дівчинка виконувала роль зв'язкової — таємно переносила продукти та ліки людям, які переховувалися від нацистів. Через юний вік вона не викликала підозр в охоронців.

У 1943 році родина Левицьких переховувала у своєму будинку двох євреїв. Крім того, вони передавали їжу групі людей, які ховалися у підвалі зруйнованої будівлі приблизно за два кілометри від їхнього дому. Загалом сім'я допомогла врятувати близько 30 євреїв.

У 1989 році Ярославу Левицьку, її матір та дідуся визнали Праведниками народів світу. Це звання присвоюють людям, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв під час Голокосту. У 1995 році жінка переїхала до Ізраїлю, отримала громадянство та оселилася в Хайфі, де прожила понад 30 років.

"Ярослава Левицька була символом мужності, людяності та доброти. Усього в шість років вона ризикувала власним життям, щоб рятувати євреїв під час Голокосту. Її вчинок доводить, що навіть у найтемніші часи людяність може перемогти страх і зло", – зазначив мер міста Хайфи Йона Яхав.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.