IN MEMORIAM: Помер почесний президент Києво-Могилянської академії В'ячеслав Брюховецький

У віці 79 років відійшов у вічність одн із засновників Народного Руху України, ініціатор відродження Києво-Могилянської академії, її перший та почесний президент В’ячеслав Брюховецький.

Про це повідомляє НаУКМА на своїй сторінці у фейсбуці.

"В'ячеслав Степанович належав до тих людей, які не просто мріяли про незалежну Україну, а й творили її своєю громадянською мужністю та волею до перемоги. У 1991 році, коли Україна лише здобувала незалежність, він узявся за втілення ідеї, що багатьом здавалася нездійсненною: відродити Києво-Могилянську академію. Завдяки його невтомній праці, геніальній інтуїції та візії майбутнього української вищої освіти Могилянка стала одним із найуспішніших проєктів і символів незалежної України", - йдеться у повідомленні.

В'ячеслав Брюховецький народився 14 липня 1947 року у місті Дзауджикау (нині Владикавказ, Північна Осетія). У тому ж році родина переїхала до Черкас, де минули його дитячі та шкільні роки. 

 У 1966 році закінчив Смілянський технікум харчової промисловості, отримавши фах техніка-механіка.  У 1974 році з відзнакою завершив навчання на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. У 1980 році здобув ступінь кандидата педагогічних наук, а у 1986 році захистив докторську дисертацію з філології в Інституті літератури НАН України.

 Наприкінці 1970-х років працював у редакції газети "Літературна Україна". З 1980 року обіймав наукові посади в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка АН УРСР, де в 1988–1991 роках завідував відділом теорії літератури. Він є автором понад 400 наукових та літературно-критичних публікацій, зокрема монографій про Ліну Костенко, Миколу Зерова та Івана Сенченка.

Був одним із засновників Народного Руху України у 1989 році та членом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. У 2011 році приєднався до інтелектуальної ініціативної групи "Першого грудня".

У 1991 році виступив головним ініціатором відновлення Києво-Могилянської академії за західними освітніми стандартами. Саме тут уперше з'явилися освітні рівні бакалавра та магістра, а студенти вільно обирали дисципліни. Тільки в Могилянці вступники складали спеціальні тести, ще до запровадження ЗНО чи НМТ. Очолював заклад як ректор і президент із 1991 по 2007 рік, а з вересня 2007 року став її почесним президентом.

У 2007 році отримав звання Герой України з врученням ордена Держави за визначні заслуги перед країною у розвитку національної освіти. Також нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня (1997), Офіцерським хрестом ордена "За заслуги перед Республікою Польща" (2005) та Премією імені Олекси Гірника.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.