У Ніжині знайшли дерев’яне мощення вулиці XVIII століття

У Ніжині Чернігівської області під час ремонтних робіт на вулиці Гоголя археологи натрапили на дерев’яне мощення вулиці XVIII століття та старовинну бруківку

Про це у Фейсбуці повідомив Ніжинський міський голова Олександр Кодола, передає Укрінформ.

 

"Сьогодні відбулась історична подія під час проведення будівельних робіт на вул. Гоголя. На глибині майже 1 метр було знайдено фрагмент ймовірної дерев'яної мостової XVIII століття та старовинну бруківку", - повідомив мер.

За його словами, ремонтні роботи на дорозі ведуться під наглядом археологічної державної установи. У процесі реконструкції вул. Гоголя археологи проводять попередні роботи з визначення характеру культурного шару та недопущення його руйнування. За першими висновками, вони знайшли решки дерев'яного мощення, яким вулиця була вкрита у XVIII столітті. Для підтвердження цього їм доведеться збільшити площу розкопок.

Кодола додав, що після дослідження знахідки будівельникам будуть надані обмеження щодо глибини проведення робіт. А ділянка з дерев'яним мощенням буде трохи розширена і збережена для майбутніх поколінь.

А загалом проєктом передбачене відтворення старовинної кам'яної бруківки на ділянці завдовжки 15 м біля скверу Лисянського навпроти церкви Іоана Богослова.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.