На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку борцю за незалежність, поету Максиму Загривному

У селищі Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь борця за незалежність України в XX столітті, сотника армії Української Народної Республіки, співзасновника Організації українських націоналістів (ОУН), поета Максима Загривного.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

"Максим Загривний народився в селі Козел Чернігівської губернії – нині це Михайло Коцюбинське. Там, у центрі селища, на фасаді місцевого історико-краєзнавчого музею відбулось відкриття меморіальної дошки борцю за нашу незалежність. На врочистому заході звучали промови, пісні на честь захисників України, а місцевий священник відслужив панахиду за загиблими", - розповів історик.

За його словами, найбільший внесок у визвольну боротьбу Загривний зробив як поет. На його віршах століття тому виховувалась молодь Західної України та української діаспори.

"Його поезія мала дуже великий вплив. Ми це документально встановили й здивувалися тому, що й зараз, як виявилось, пісні на його слова можна почути в окопах на сході України", - зауважив Бутко.

Іще він повідомив факт, який нещодавно встановила відомий чернігівський історик Тамара Демченко. Дослідивши церковні метрологічні книги, вона з'ясувала, що Максим Загривний народився не в 1893 році, як це проходить в усіх історичних матеріалах, а в 1891-му. День народження – 20 лютого – залишається незмінним.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.