У Ніжині під час ремонту вулиці виявили старовинне підземелля

У Ніжині Чернігівської області археологи виявили підземелля, попередньо – два підвальних приміщення будівлі дворянського зібрання кінця XVIII століття

Про це повідомив керівник археологічних робіт, кандидат історичних наук, доцент Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Іван Кедун.

 

"Під час реконструкції вулиці Гоголя, нагляду за закладанням дренажного колодязя, ми виявили рештки цегляної кладки. Розчистили її, дослідили і знайшли отвір. Ми туди спустилися і побачили підвальне приміщення з двох кімнат. Одне площею приблизно 7 на 9 м, друге – 7 на 3 метри, кімнати розділяє арка. Заміри – поверхневі, бо там важко дихати, небезпечно перебувати, і тому робили ми їх дуже швидко", – розповів археолог.

За його словами, попередньо – це підвали колишньої будівлі дворянського зібрання кінця XVIII сторіччя, яка, за спогадами ніжинців, стояла ще в 50-х роках минулого століття.

Зруйнували її, очевидно, в період масового знесення старих будівель у Ніжині. Вхід у підземелля засипали, коли поруч будували пам'ятник видатному земляку-мореплавцю Юрію Лисянському (підземелля знайшли у сквері його імені).

Досліджувати знахідку, зауважив Кедун, будуть не раніше весни 2022 року. Адже, по-перше, на це треба отримати фінансування, а по-друге, в старе підземне приміщення не можна напускати холоду.

"Там велика вологість, повітря промерзне і цегла почне руйнуватися. Тому найкраще – законсервувати і вже в теплу пору року досліджувати", – зазначив він.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.