Суд Лондона на 90 років засекретив заповіт принца Філіпа

Високий суд Лондона постановив, що заповіт принца Філіпа залишатиметься засекреченим 90 років, "щоб захистити гідність і репутацію" його вдови – королеви Єлизавети II.

Про це повідомляє BBC.

 

Слухання у справі про засекречення заповіту пройшло у закритому режимі в липні.

За підсумками засідання суддя у сімейних справах Ендрю Макфален ухвалив рішення не порушувати багаторічну традицію і дозволив не оприлюднювати заповіт.

Макфален зазначив, що є хранителем сейфу, в якому знаходяться понад 30 закритих конвертів, кожен з яких містить заповіт померлого члена королівської родини.

"Необхідно посилити захист, що надається дійсно особистим аспектам життя цієї обмеженої групи осіб, щоб зберегти гідність монарха та близьких членів її сім'ї", — пояснив суддя.

Через 90 років відбудеться приватний процес, на якому вирішать, чи можна відкрити заповіт.


Нагадаємо, що принц Філіп помер 9 квітня у віці 99 років, не доживши два місяці до свого 100-річчя.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.