Вчені визначили вік скелету кита в районі станції "Вернадський"

Вчені Національного арктичного наукового центру отримали результати радіовуглецевого аналізу зразків, зробленого в лабораторії у Познані, Польща. Завдяки цьому дослідженню було визначено вік залишків кита: він становить 1350 років (плюс/мінус 30 років)

Про це повідомляє Національний арктичний науковий центр.

 

Рештки кита вже багато років лежать на острові Расмуссен, що неподалік української станції.

Радіовуглецевий аналіз показав, що цим решткам 1350 років (плюс/мінус 30 років). Це означає, що він помер у сьомому столітті, в епоху вікінгів та цивілізації майя, за три сторіччя до княгині Ольги і князя Володимираю

Щодо виду, то вчені визначили, що це синій кит – найбільший кит і взагалі тварина в світі. За довжиною щелепи встановлено, що цей кит був завдовжки щонайменше 26 метрів. Він належав до південного (антарктичного) підвиду – це найбільший підвид серед синіх китів.
Це відкриття має надзвичайне значення, оскільки загалом у музеях світу є лише кілька десятків скелетів синіх китів, і більшість із них належать іншому підвиду. Унаслідок китобійного промислу до 1960-х синій кит був практично повністю винищений. З 1963 року вид перебуває під охороною, але через незаконний (зокрема, радянський та японський) промисел відновлення популяції не відбувалося. На середину 1980-х, за даними міжнародної китобійної комісії, в світі залишалося не більше 200-1400 особин.
Перед епохою промисла антарктичний синій кит був одним з найчисельніших – популяція становила 250-300 тис. особин.
Для вчених важливо зрозуміти, якими були кити до такого кривавого і смертельного втручання людини в їхнє життя. Наразі, попри всі природоохоронні заходи, антарктичний синій кит все одно залишається дуже рідкісним – його чисельність становить 1,6-3 тис. особин (такий великий діапазон в оцінці засвідчує, наскільки мало даних ми маємо про цих морських велетнів). Але до відновлення популяції треба ще принаймні 200 років, звісно за умови, що не виникнуть інші загрози.
Наступні дослідження решток кита включатимуть генетичний аналіз, що дозволить знайти нові відомості про еволюцію синіх китів і демографію їхніх давніх, нині знищених стад.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".