ЮНЕСКО: в окупованому Криму Росія привласнила понад 4 тисячі пам’яток і вивозить артефакти

Росія на півострові проводить несанкціоновані археологічні розкопки та стирає сліди культурної присутності кримських татар

З об'єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та іншими культурними пам'ятками в окупованому Криму та Севастополі поводяться по-варварськи, вони зазнають розграбування з боку окупаційної влади.

Про це йдеться в доповіді ЮНЕСКО про спостереження за ситуацією в Автономній Республіці Крим для 212 сесії Виконавчої ради організації, передає Укрінформ. 

 

Цю інформацію представила ​​національна комісія України у справах ЮНЕСКО та постійне представництво України при ЮНЕСКО на прохання генерального директора ЮНЕСКО. У документі навели загальний огляд ситуації у сферах компетенції ЮНЕСКО в Автономній Республіці Крим та Севастополі, які тимчасово окупувала Російська Федерація. У доповіді також подали ​​відповідну оновлену ​​інформацію за період з січня 2020 року до кінця липня 2021 року.

"Росія привласнила українські культурні цінності на півострові, включаючи 4 095 пам'яток національного та місцевого значення, які перебувають під охороною держави ...Росія використовує таке привласнення для реалізації своєї комплексної довгострокової стратегії щодо зміцнення свого історичного, культурного і релігійного домінування над минулим, сьогоденням і майбутнім Криму", – наголосили в документі.

РФ незаконно вивозить артефакти з окупованого Криму, які потім експонує на своїй території з  "власними кураторськими наративами", проводить несанкціоновані археологічні розкопки, стирає сліди культурної присутності кримських татар на півострові, а їх релігію перетворює на зброю проти них самих.

Також в організації звернули увагу, що в порушення вимог Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, на об'єктах культурної спадщини проводять незаконні археологічні розкопки. Зокрема, в червні 2021 року з використанням важкої техніки стартували "розкопки", які можуть поставити під загрозу статус поселення Херсонес Таврійський, внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Крім того, для будівництва траси "Таврида", яка веде до нещодавно збудованого Керченського мосту, що з'єднує півострів з Росією, знищили мусульманські поховання.

У Бахчисараї на тимчасово окупованій території Кримського півострова незаконно створені органи захопили 32 об'єкти нерухомості національної пам'ятки "Ханський палац", які входять до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.