Міжнародний фонд Франка оголосив конкурс «Стежками Каменяра»

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про проведення V Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

Про це повідомляється на сторінці заходу у Фейсбуці.

 

"Раді оголосити старт нового сезону Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу "Стежками Каменяра". З 15 листопада Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом конкурсних робіт, який триватиме до 15 грудня 2021 року", - ідеться в повідомленні.

Водночас зауважується, що засновниками конкурсу були внесені зміни до положення про конкурс.

Як зазначається, в цьому році переможців і дипломантів визначатимуть у трьох номінаціях: "Проза", "Поезія", "Краща ілюстрація до творів Івана Франка". Кожна номінація матиме три вікові категорії: учні віком 6-9 років, 10-13 років і 14-16 років відповідно.

Обов'язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми, яку можна заповнити лише з електронної адреси Gmail і лише один раз. Електронна форма буде доступна з 15 листопада 2021 року.

Щорічне змагання проводитиметься вп'яте у партнерстві з Міністерством освіти та науки України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та ГО "Львівське товариство" у м. Києві.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.