В Україні оцифрують рукопис найдавнішого із збережених вертепів

Тексти та ноти Сокиринського (Галаганівського) вертепу 18 століття, який є найдавнішим із збережених вертепів України, оцифрують у рамках проєкту «Вертеп. Необарокова містерія» за підтримки Українського культурного фонду

Про це Укрінформу повідомила піар-координаторка проєкту Лідія Карпенко.

 

"По завершенню робіт оцифрований рукопис та фотографії Вертепного будиночка із ляльками розмістять на сайті Музею театрального, музичного та кіномистецтва України", - сказала вона.

За словами завідувачки відділу історії музики Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Олени Кореняк, подібна ініціатива - це нагода врятувати спадок. "Адже оригінальний примірник рукопису тексту з нотами 18 ст. не дійшов до нашого часу. У другій половині 19 ст. з нього переписали копію. І цей раритет разом із оригінальною Вертепною скринею 18 ст. зберігається в експозиції нашого музею", - розповіла вона.

Відомо, що вертепне дійство у 1770 році показали родині Галаганів у Сокиринцях київські бурсаки. Господарю – прилуцькому полковнику Григорію Гнатовичу Галагану (1716-1777 рр.) і його гостям вистава сподобалась, артистів щедро винагородили, а ті у відповідь подарували Вертепну скриню з ляльками та текст. Ноти до вистави передали місцевому церковному хору.

"Текст Сокиринського вертепу характеризується динамічністю діалогів, соковитістю мови та своєрідністю народного гумору. Наша команда опрацювала цей рукопис. Це був цікавий творчо-пошуковий процес. У творенні нашої постановки нам було важливо працювати не з літературними версіями, а відтворити унікальну барокову музику та мову кінця 18 ст. Завдяки підтримці Українського культурного фонду нам вдалося це зробити. Все покажемо на прем'єрі 15 і 16 жовтня у Великій Лаврській дзвіниці", - розповів в коментарі Укрінформу куратор та вокаліст проєкту "Вертеп. Необарокова містерія" Руслан Кірш.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін