У Чехії впорядкували могили двох визначних українок. ФОТО

Завершено роботи з впорядкування могил двох визначних українок на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Про це поінформував Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чехії Євген Перебийніс у Фейсбуці.

 

"Посольство продовжує роботу з відновлення українських поховань у Чеській Республіці. Сьогодні можемо відзвітувати про завершення робіт з впорядкування могил двох визначних українок з доволі непростою і навіть трагічною долею, які знайшли свій останній притулок на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Обидві – дружини видатних постатей в українській історії. Водночас, це той випадок, коли ці жінки були не просто дружинами, але й самі неординарними особистостями, без чиїх зусиль і допомоги їхні чоловіки, поза усяким сумнівом, не досягли б того, чого вони досягли", - наголосив дипломат.

 
 

За його словами, перша з них – Ольга Аркас, дружина відомого українського мецената, історика та громадського діяча, автора праці "Історія України-Русі" Миколи Аркаса, похована вона разом зі своєю дочкою та онуком.

Друга – Онисія Єфремова-Дурдуківська, дружина визначного українського вченого та політичного діяча Сергія Єфремова.

Дипломат зазначив, що ці могили протягом довгих десятиліть були в напівзруйнованому стані, їм загрожувало повне знищення.

 
 

"Сьогодні, на щастя, їм уже нічого не загрожує. Вони перебувають під опікою України. Було відновлено оригінальні хрести, а самі могили вже наступного року рясно вкриє і зміцнить традиційний для України барвінок", - підкреслив він.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.