Історична пам'ять має важливе значення для безпеки – Дробович

Історична пам'ять відіграє важливе значення для опору агресивним впливам.

Про це сказав директор Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час зустрічі з молоддю у Львові в межах Київського безпекового форуму, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Історична пам'ять має важливе значення в такому понятті, як "м'яка сила". Це про здатність опиратися агресивним впливам. Можна мати багато танків, ракет і літаків – і програти війну. Тому що люди, які мають ними керувати, вирішили перейти на бік ворога.

У нас є приклади з 2014 року. Події в Криму показують, що більшість людей не були готові воювати, використовувати свій потенціал з дуже багатьох причин, але одною з них була багаторічна системна "гуманітарна акція", те що називається ІПСО – інформаційно психологічна операція, яка здійснювалася проти українського населення в Криму. І ми бачимо наслідки", - наголосив Дробович.

За його словами, втрата історичної пам'яті посилює вразливість. Як приклад він навів події 1917-21 років – проголошення УНР та мрію про незалежну українську державу після розпаду імперії. Україна тоді хоч і проголосила незалежність, але програла, попри те що десятки тисяч людей захищали її зі зброєю в руках.

"Мені здається, що Україна винесла таки урок. І той факт, що зараз 2021 рік і ми маємо 30-річну державу, відновлену незалежність і усвідомлюємо тисячолітні традиції державності на цій території, робить нас сильнішими.

І чим краще ми усвідомлюємо, хто ми, через що пройшли, чого коштувала нам ця незалежність, тим сильнішими ми будемо, тим краще ми зможемо користуватися танками, ракетами і тією допомогою, що надають нам союзники", - вважає директор УІНП.

На його думку, зараз головне – зробити національно-патріотичне виховання сучасним, якісним, аби не допустити його перетворення на новий "совок". Як вдалий приклад національно-патріотичного виховання директор інституту наводить "Пласт", який сприяє всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, виховує почуття ідентичності, розкриває історичні процеси та боротьбу за нашу державність.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.