Сейм Латвії зробив ще один крок до заборони георгіївської стрічки

Латвійський парламент у другому читанні підтримав поправки в законодавство, які передбачають заборону на використання георгіївських стрічок на святкових заходах, зборах, ході і пікетах.

Про це повідомляє Delfi.

 

Відповідні зміни планується внести в Закон про безпеку публічних розважальних і святкових заходів і в закон "Про збори, ходу і пікети".

Голова комісії Сейму з прав людини Артусс Кайміньш підкреслив, що в другому читанні до законопроєкту не було подано жодної поправки, і це дозволяє припустити, що заборона буде затверджена і в остаточному третьому читанні. На його думку, це свідчить про зміну настроїв: рік тому в першому читанні з цього питання були бурхливі дебати в парламенті.

Водночас за заборону георгіївських стрічок проголосувало менше ніж 50 депутатів (зі 100): за поправки до Закону про безпеку публічних розважальних і святкових заходів – 47 депутатів, за поправки до Закону "Про збори, ходу і пікети" – 48. Однак це дозволяє затвердити закони більшістю від числа зареєстрованих депутатів.

Кайміньш раніше пояснював, що, беручи до уваги агресію Росії в Україні і її тоталітарну ідеологію щодо республік колишнього СРСР, у Латвії є всі підстави бачити достатню загрозу своїй демократичній системі і безпеці: "Заборона георгіївської стрічки обмежила б такі прояви ідеології. Ми маємо показати нашу позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах".

Ініціатор заборони – парламентська фракція латвійського Національного об'єднання.

Зараз закон про безпеку громадських розваг і святкових заходів забороняє використання прапорів, гербів, гімнів і символіки колишнього СРСР, його республік і нацистської Німеччини під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їх використання не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів або виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Гімн для приреченої молоді: британські поети Першої світової

11-го листопада 1985-го року, у річницю завершення Першої світової війни, у Вестмінстерському абатстві була закладена пам’ятна плита з іменами 16 поетів. Всі вони воювали за Англію під час Першої світової, шестеро з них загинули на війні. Зараз ці поети входять до канону англійської літератури, їхні вірші вивчають у школі та декламують на урочистих заходах під час вшанування загиблих воїнів, а науковці пишуть про них монографії.

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину