Сейм Латвії зробив ще один крок до заборони георгіївської стрічки

Латвійський парламент у другому читанні підтримав поправки в законодавство, які передбачають заборону на використання георгіївських стрічок на святкових заходах, зборах, ході і пікетах.

Про це повідомляє Delfi.

 

Відповідні зміни планується внести в Закон про безпеку публічних розважальних і святкових заходів і в закон "Про збори, ходу і пікети".

Голова комісії Сейму з прав людини Артусс Кайміньш підкреслив, що в другому читанні до законопроєкту не було подано жодної поправки, і це дозволяє припустити, що заборона буде затверджена і в остаточному третьому читанні. На його думку, це свідчить про зміну настроїв: рік тому в першому читанні з цього питання були бурхливі дебати в парламенті.

Водночас за заборону георгіївських стрічок проголосувало менше ніж 50 депутатів (зі 100): за поправки до Закону про безпеку публічних розважальних і святкових заходів – 47 депутатів, за поправки до Закону "Про збори, ходу і пікети" – 48. Однак це дозволяє затвердити закони більшістю від числа зареєстрованих депутатів.

Кайміньш раніше пояснював, що, беручи до уваги агресію Росії в Україні і її тоталітарну ідеологію щодо республік колишнього СРСР, у Латвії є всі підстави бачити достатню загрозу своїй демократичній системі і безпеці: "Заборона георгіївської стрічки обмежила б такі прояви ідеології. Ми маємо показати нашу позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах".

Ініціатор заборони – парламентська фракція латвійського Національного об'єднання.

Зараз закон про безпеку громадських розваг і святкових заходів забороняє використання прапорів, гербів, гімнів і символіки колишнього СРСР, його республік і нацистської Німеччини під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їх використання не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів або виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".