У Києві відкрили пам'ятний хрест захисникам України

У Подільському районі Києва у День захисників і захисниць України відбулось урочисте відкриття пам'ятного хреста захисникам України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Сьогодні ми висловлюємо свою безмежну вдячність всім, хто боронить наші кордони на Сході країни, та вшановуємо пам'ять тих, хто поклав своє життя заради незалежності та територіальної цілісності нашої держави.

Цей пам'ятний хрест завжди буде нагадувати українцям, якою ціною нам забезпечується мирне життя та суверенність України", - зазначив перший заступник голови Подільської РДА Сергій Коваленко.

Присутні вшанували пам'ять борців за незалежність України хвилиною мовчання та поклали квіти до пам'ятного хреста.

Скульптурну композицію у Куренівському парку культури і відпочинку встановлено зусиллями патріотичних громадських організацій "Музичний батальйон", "Київська спілка ветеранів АТО Подільського району", "Народний музей України", Організації українських націоналістів, НВР "Правий сектор", ВО "Свобода" та за підтримки Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.


Як повідомлялося, цей пам'ятний хрест був створений в 2009 році до 100-річчя від дня народження Степана Бандери. Тоді влада не дала дозволу на його встановлення, і весь цей час хрест зберігався на приватній території за межами Києва.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.