У Києві відкрили пам'ятний хрест захисникам України

У Подільському районі Києва у День захисників і захисниць України відбулось урочисте відкриття пам'ятного хреста захисникам України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Сьогодні ми висловлюємо свою безмежну вдячність всім, хто боронить наші кордони на Сході країни, та вшановуємо пам'ять тих, хто поклав своє життя заради незалежності та територіальної цілісності нашої держави.

Цей пам'ятний хрест завжди буде нагадувати українцям, якою ціною нам забезпечується мирне життя та суверенність України", - зазначив перший заступник голови Подільської РДА Сергій Коваленко.

Присутні вшанували пам'ять борців за незалежність України хвилиною мовчання та поклали квіти до пам'ятного хреста.

Скульптурну композицію у Куренівському парку культури і відпочинку встановлено зусиллями патріотичних громадських організацій "Музичний батальйон", "Київська спілка ветеранів АТО Подільського району", "Народний музей України", Організації українських націоналістів, НВР "Правий сектор", ВО "Свобода" та за підтримки Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.


Як повідомлялося, цей пам'ятний хрест був створений в 2009 році до 100-річчя від дня народження Степана Бандери. Тоді влада не дала дозволу на його встановлення, і весь цей час хрест зберігався на приватній території за межами Києва.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.