У Києві відкрили пам'ятний хрест захисникам України

У Подільському районі Києва у День захисників і захисниць України відбулось урочисте відкриття пам'ятного хреста захисникам України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Сьогодні ми висловлюємо свою безмежну вдячність всім, хто боронить наші кордони на Сході країни, та вшановуємо пам'ять тих, хто поклав своє життя заради незалежності та територіальної цілісності нашої держави.

Цей пам'ятний хрест завжди буде нагадувати українцям, якою ціною нам забезпечується мирне життя та суверенність України", - зазначив перший заступник голови Подільської РДА Сергій Коваленко.

Присутні вшанували пам'ять борців за незалежність України хвилиною мовчання та поклали квіти до пам'ятного хреста.

Скульптурну композицію у Куренівському парку культури і відпочинку встановлено зусиллями патріотичних громадських організацій "Музичний батальйон", "Київська спілка ветеранів АТО Подільського району", "Народний музей України", Організації українських націоналістів, НВР "Правий сектор", ВО "Свобода" та за підтримки Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.


Як повідомлялося, цей пам'ятний хрест був створений в 2009 році до 100-річчя від дня народження Степана Бандери. Тоді влада не дала дозволу на його встановлення, і весь цей час хрест зберігався на приватній території за межами Києва.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.