У Луцьку охоронці пам'яток виграли суд проти власників історичної будівлі

Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників укласти охоронний договір історичну пам'ятку

Про це повідомив начальник відділу охорони культурної спадщини Луцькради, краєзнавець Олександр Котис.

 

"Завершився суд у справі недотримання пам'яткоохоронного законодавства власниками найкращої модерністської споруди передвоєнного Луцька - Каси рільничих спілок (тепер Укртелеком на вулиці Кривий Вал). Будівля зведена у другій половині 1930-х, архітектор Вітольд Марчінковський. Окрім класної архітектури, ця будівля відома тим, що тут працювала культова цукерня Mokka, в якій збиралася вся луцька інтелігенція на літературні і розважальні тусовки" - йдеться у дописі Олександра Котиса.

Власник споруди - АТ Укртелеком - відмовлялись укласти пам'яткоохоронний договір. Відділу охорони культурної спадщини Луцькради довелось звертатись до суду. Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників таки укласти охоронний договір з відділом на цю будівлю.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.