Спецпроект

У Луцьку молодики на авто їздили по лампадках, запалених у пам’ять про жертв Голодомору

28-го листопада, ввечері, в Луцьку на площі біля замку в Старому місті, молодики на авто влаштували дрифт. Під час катання один із водіїв потрощив лампадки, які напередодні там запалили в пам’ять про жертв Голодомору. Приїзд поліції ситуацію не врегулював – учасники автопригоди просто роз’їхались через ті ж лампадки на очах у поліції.

Про це інформують "Волинські Новини".

 

"Молодики вирішили, що серце Луцька чудове місце, аби показати своїм кралям, як вони круто дрифтують. Нагадаю, що Замкова площа все ж виконує роль пішохідної, а вже тоді як парковка чи дорога. Тобто, тут не те, що дрифтувати не можна, тут і їздити треба лише повільно, надаючи перевагу пішоходам.

Але цих молодиків це не дуже цікавило. Вони настільки були в захваті від такої можливості там поганяти, що коли один із їхніх колег переїхав лампадки, запалені в згадку про жертв Голодомору, то решта компанії просто посміялися з цього. Звісно, цього вечора він не перший і не останній це робив", – обурюється лучанин Arthur Gautama у Фейсбук.

Чоловік пише, що приїзд поліції не надто змінив ситуацію, за його словами, учасники автопригоди просто роз'їхались через ці лампадки на очах у поліції:

"На жаль, приїзд поліції не надто змінив ситуацію. Просто всі роз'їхалися після дискусії в якій ніхто себе винним не вважав. "А де ж нам кататись?", "Та то нас трохи занесло", "Та ніхто ж не катався", "Я взагалі не знав, що сьогодні День пам'яті жертв Голодомору", "Та тих лампадок зовсім не видно".

Останнє сказав і один з поліцейських. Одне авто навіть проїхало через ці лампадки на очах у поліції", – зауважує Артур.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.