Спецпроект

У Луцьку молодики на авто їздили по лампадках, запалених у пам’ять про жертв Голодомору

28-го листопада, ввечері, в Луцьку на площі біля замку в Старому місті, молодики на авто влаштували дрифт. Під час катання один із водіїв потрощив лампадки, які напередодні там запалили в пам’ять про жертв Голодомору. Приїзд поліції ситуацію не врегулював – учасники автопригоди просто роз’їхались через ті ж лампадки на очах у поліції.

Про це інформують "Волинські Новини".

 

"Молодики вирішили, що серце Луцька чудове місце, аби показати своїм кралям, як вони круто дрифтують. Нагадаю, що Замкова площа все ж виконує роль пішохідної, а вже тоді як парковка чи дорога. Тобто, тут не те, що дрифтувати не можна, тут і їздити треба лише повільно, надаючи перевагу пішоходам.

Але цих молодиків це не дуже цікавило. Вони настільки були в захваті від такої можливості там поганяти, що коли один із їхніх колег переїхав лампадки, запалені в згадку про жертв Голодомору, то решта компанії просто посміялися з цього. Звісно, цього вечора він не перший і не останній це робив", – обурюється лучанин Arthur Gautama у Фейсбук.

Чоловік пише, що приїзд поліції не надто змінив ситуацію, за його словами, учасники автопригоди просто роз'їхались через ці лампадки на очах у поліції:

"На жаль, приїзд поліції не надто змінив ситуацію. Просто всі роз'їхалися після дискусії в якій ніхто себе винним не вважав. "А де ж нам кататись?", "Та то нас трохи занесло", "Та ніхто ж не катався", "Я взагалі не знав, що сьогодні День пам'яті жертв Голодомору", "Та тих лампадок зовсім не видно".

Останнє сказав і один з поліцейських. Одне авто навіть проїхало через ці лампадки на очах у поліції", – зауважує Артур.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.