На Волині встановлено два місця поховань вояків Армії УНР

На Волині за підтримки УКФ реалізується науково-дослідний проект «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 рр. на Волині». Проект передбачає пошук місць, які пов’язані з діячами чи подіями сторічної давнини.

 
Могила підхорунжого 6-ї Січової стрілецької дивізії Михайла Гупала у селі Мокрець Ковельського району

Історику та редактору "Історичної правди" Віталію Скальському вдалось віднайти та зафіксувати два поховання вояків Армії УНР.

Одне поховання виявлене у селі Мокрець Ковельського району. Там похований підхорунжий Армії УНР Михайло Гупало. Він загинув у роки Другої світової війни уже як сотник УПА.

Друге поховання – у селищі Цумань Луцького району. На старому кладовищі збереглось поховання козака Армії УНР Данила Лучка. Про нього досі не була відома дата та обставина смерті. Напис на пам'ятнику та віднайдений в архіві метричний запис дозволяють встановити такі дані.

 
Могила козака Армії УНР Данила Лучка у Цумані

Інформація про ці місця пам'яті досі була відома хіба що місцевим мешканцям та краєзнавцям. Тепер інформація буде впорядкована та передана для розміщення на сайті "Імена самостійної України".

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.