Найбільший у Польщі стадіон назвуть на честь уродженця Львова

Національній футбольній арені Польщі присвоять ім'я львів'янина Казимира Гурського

Про це повідомляє zaxid.net.

 
фото - тадеуш флодарчик

Головному польському стадіону у Варшаві присвоять ім'я видатного футбольного тренера, уродженця Львова Казимира Гурського. Цьогоріч відзначатиметься 100-річчя від дня його народження.

Урочиста церемонія надання імені відбудеться в неділю, 10 жовтня, під час Свята футболу, інформує Monitor Info.

"У 2014 році перед стадіоном з'явився пам'ятник, який нагадує про неймовірну історію Казимира Гурського. Цього року ми відзначаємо 100-річчя від дня народження видатного тренера. Разом із генеральним спонсором арени – "Польською енергетичною групою" ми вирішили назавжди пов'язати стадіон з легендою польського футболу", – заявив голова правління національного стадіону Влодзімєж Доля.

Казимир Гурський народився у 1921 році у Львові і тут розпочав свою футбольну кар'єру. Проживав у Львові у двоповерховому будинку приблизно на місці теперішнього ТЦ "Скриня". Навчався у львівській чоловічій гімназії імені Яна Кохановського (нині – Львівський художній ліцей, що на вул. Хотинській, 6). Виступав за львівські команди РКС, "Спартак" і "Динамо".

Після вимушеної еміграції у 1945 році Казимир Гурський перейшов до варшавської "Легії". Після завершення кар'єри футболіста зайнявся тренерською діяльністю – став тренером збірної Польщі в 1971 році, а вже через кілька років збірна Польщі посіла третє місце на чемпіонаті світу. У 1972 році його команда завоювала золоту олімпійську медаль. Помер Казимир Гурський у віці 85 років у Варшаві.

Новий футбольний стадіон у польській столиці збудували до Євро-2012 на місці колишнього славнозвісного "Стадіону десятиліття", що його протягом тривалого часу використовували як найбільший ринок у Європі. Футбольна арена вміщує понад 58,5 тис. глядачів.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.