У Словенії урочисто відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку

У Словенії на території парку La Ciotat Park міста Крань 8 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, відбулося урочисте відкриття пам’ятника класику української літератури Тарасу Шевченку.

Про це повідомило Посольство України Республіці Словенія.

 

В урочистій церемонії відкриття пам'ятника взяли участь мер м. Крань Матяж Раковец, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія Михайло Бродович, Почесний Консул України в Республіці Словенія Санді Брезовнік. Автор пам'ятника – Народний художник України, скульптор Сейфаддин Алі-огли Гурбанов.

Зауважується, що погруддя встановлене на нещодавно створеній Алеї сучасників Франце Прешерена, найвидатнішого літературного митця Словенії. "Значення Прешерена для словенців подібне до значення Шевченка для українців. За змістом вірші Т.Шевченка дуже схожі на поезію Ф.Прешерена" - зазначив мер м. Крань Матяж Раковець.

"У своєму виступі, виголошеному словенською мовою, Посол Михайло Бродович зазначив, що "без сумніву Шевченко є тією постаттю, яка об'єднує українців як в Україні, так і за її межами. Саме Шевченка з любов'ю і пошаною вже не одна генерація називає, і цілком заслужено, батьком української нації.

Сила й велич Шевченка не лише в його поезії. Він повернув нам українцям історичну пам'ять, розбудив національну свідомість і примусив згадати про гідність, надихнув на боротьбу", – повідомили у дипустанові.

Також наприкінці виступу Посол подякував всім, хто долучився до увічнення видатної постаті української культури на словенській землі, особливо – автору пам'ятника, скульптору Сейфаддину Гурбанову.

Крім того, у рамках церемонії відкриття Посол Михайло Бродович та Почесний консул Санді Брезовник зробили записи в книзі почесних гостей міста Крань. На згадку про участь у спільному проєкті, мер м.Крань Матяж Раковець передав Послу України в Словенії пам'ятний документ під назвою "Шлях сучасників Прешерена".

Своєю чергою посол Михайло Бродович вручив меру м.Крань лист-подяку за вагомий внесок у розвиток двосторонніх культурних відносин та подарував примірник "Кобзаря" Шевченка словенською мовою у перекладі Й.Абрама.

"Відкриття пам'ятника Т.Шевченку напередодні відзначення в Україні Дня української писемності та мови є черговим вагомим внеском в популяризацію української культурної спадщини в Республіці Словенія та демонструє високий рівень взаємовідносин між обома країнами", – наголосили в посольстві.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".