У вільний доступ виклали понад пів сотні номерів літературно-мистецьких часописів ХХ століття

55 чисел журналів «Нові поезії», «Наша культура» й «Сяйво» розмістили в електронній бібліотеці «Культура України» та на сайті «Бібліотека українського мистецтва».

Оцифрування та викладення у вільний доступ часописів відбулося в межах проєкту "Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття. Частина ІІ", який реалізовує медіа "Читомо" за підтримки Українського культурного фонду.

 

Відтепер доступними стали:

  • 13 номерів журналу "Нові поезії"
  • 22 номери часопису "Наша культура"
  • 20 номерів журналу "Сяйво".
 

Часопис "Нові поезії" − видання поетів Нью-Йоркської групи, що виходило у 1959-1971 роках в Нью-Йорку. У ньому друкували тексти членів групи, а також перекладну поезію. Особливої уваги заслуговує 6 номер часопису за 1964 рік, в якому були опубліковані автографи оригінальних поезій і до кожної з них були подані репродукції художніх робіт. Детальніше про журнал можна почитати в статті Ігоря Котика ""Нові поезії" – журнал поетів без країни"". Оцифровані примірники часопису читайте на сайті "Культура України".

 

Журнал "Наша культура" видавали у 1935-1937 роках у Варшаві, а потім − у 1951-1953 роках у канадському Вінніпезі, куди переїхав його творець − науковець, мовознавець та лексикограф, громадський і церковний діяч Іван Огієнко.

Тут друкували статті з літератури, історії, мистецтва, богослів'я, мовознавства, етнографії, права, археології, палеографії, педагогіки, архітектури, етнографії, театру, музики, філософії; літературні тексти; наукову та літературну критику; ілюстрації та багато іншого. Дослідженням часопису займається професор Микола Тимошик. Відскановані примірники розміщені в електронній бібліотеці "Культура України".

 

Часопис "Сяйво" − видання, якому вдалося передати цікаву й інформативну панораму української культури 1910-х років. Де серйозні дослідження межували з наївним моралізаторством, друкувалися ранні твори Тичини й Рильського, а також "докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка". Де можна було прочитати лібрето останньої передсмертної опери Лисенка. Більше про журнал − в матеріалі Олега Коцарева. Оцифровані номери "Сяйва" оприлюднила "Бібліотека українського мистецтва".

"Друкована періодика, яку 50-100 років тому видавали наші попередники, часто залишається незнаною й недоступною загалу. Окремі часописи розкидані по бібліотеках, музеях, приватних колекціях в Україні та діаспорі. Але можливості цифрової ери дають змогу зробити навіть найбільш рідкісні видання відкритими для кожного у будь-якому куточку світу.

Тож для нас було дуже важливо не тільки дослідити архівні літературно-мистецькі часописи, а й дати змогу читачам "погортати" їх й відчути всю тяглість, еволюцію й динамізм наших культурних та мистецьких процесів", − коментує співкураторка проєкту "Екземпляри ХХ" Оксана Хмельовська.

Сканування журналів "Читомо" здійснило у партнерстві із "Музеєм-архівом преси".

Електронна бібліотека "Культура України" НБУ ім. Ярослава Мудрого, яка розмістила оцифровані часописи, була започаткована у 2011 році. Це корпоративний проєкт, в якому беруть участь 29 бібліотек, 22 наукові установи і видавництва, 110 авторів. На сьогодні бібліотека містить близько 13 тисяч відсканованих книжок та журналів.

"Бібліотека українського мистецтва" є некомерційним проєктом й існує уже сім років виключно завдяки волонтерській роботі засновниці. Підтримати бібліотеку можна переказом на картку Приватбанку або підпискою на Patreon.

 

"Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття" – це проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізовується протягом 2020-2021 років.

Цього року об'єктами досліджень стали 14 журналів: "Сяйво", "Театральне мистецтво", "Перець", "Бібліологічні вісті", "Музика", "Нове мистецтво", "Всесвіт", "Молодняк", "Літературний ярмарок", "Мистецтво L'Art", "Назустріч", "Архітектура Радянської України", "Наша культура", "Нові поезії". Також кілька матеріалів будуть присвячені сучасному стану друкованої мистецької та літературної періодики.

Лонгріди-дослідження цього та попереднього років увійдуть до спеціального друкованого альманаху, який безкоштовно розповсюдять серед вишів, бібліотек та інших установ та організацій, що займаються друкованою періодикою.

Більше про "Екземпляри ХХ" − на сайті проєкту.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.