НАН України визначила лауреатів премії імені Грушевського

3 лютого 2021 року Президія НАН України ухвалила присудити премію імені Грушевського відомим грушевськознавцям Ігорю Гиричу, Руслану Пирогу та Віталію Тельваку.

3 лютого 2021 року Президією Національної академії наук України була ухвалена постанова "Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних вчених України за підсумками конкурсу 2020 р.".

 

За підсумками конкурсу 2020 року Президія НАН України постановила присудити премію імені М. С. Грушевського:

Гиричу Ігорю Борисовичу, доктору історичних наук, завідувачу відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України;

Пирогу Руслану Яковичу, доктору історичних наук, головному науковому співробітнику Інституту історії України НАН України;

Тельваку Віталію Васильовичу, доктору історичних наук, професору Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

– за цикл праць "Михайло Грушевський – вчений і політик: історичний портрет на тлі доби".

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.