Локація Музею Майдану здобула нагороду "Ukrainian Urban Awards"

Названо найкращі архітектурні проєкти України, здійснені за рік, що минув. Серед них – одна з локацій Національного музею Революції Гідності

4 червня урочисто нагороджено переможців конкурсу "Ukrainian Urban Awards 2021" у 10 номінаціях.

 

У категорії "Архітектура культурно-соціальних об'єктів та об'єктів транспорту" третю премію отримав виставково-освітній простір М³: Майдан. Меморіал. Музей, у народні названий "Кубом".

Від листопада 2019 до квітня 2021 року "Куб" стояв на алеї Героїв Небесної Сотні, де має бути збудовано Музей Революції Гідності. Тимчасова споруда стала способом продуктивно використати територію, допоки на ній обмежено можливість капітального будівництва. Металеве риштування, з якого виконано конструкцію, символізувало готовність закладу розпочинати будівельні роботи.

"Оскільки проєкти Музею та Меморіалу Героїв Небесної Сотні, які було обрано на архітектурному конкурсі, – це складні та тривалі процеси, для керівництва Музею стало вкрай важливим репрезентувати себе у публічному просторі. Зробити це на місці будівництва – найкраща ідея. Шість тижнів на концепцію, проєкт та втілення задуму – це ще той виклик. Погоджуючись, ми нагадали собі, що саме для таких проєктів ми створили "Urban Curators", – пояснюють архітектори.

Бачення творців павільйону докладно висвітлено на сайті команди "Urban Curators".

Цьогоріч за проєкти на українському конкурсі урбаністики голосували Рене Санджерс та Юліан Чаплинський, а головою журі став архітектор зі світовим ім'ям Хірокі Мацуура. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.