Локація Музею Майдану здобула нагороду "Ukrainian Urban Awards"

Названо найкращі архітектурні проєкти України, здійснені за рік, що минув. Серед них – одна з локацій Національного музею Революції Гідності

4 червня урочисто нагороджено переможців конкурсу "Ukrainian Urban Awards 2021" у 10 номінаціях.

 

У категорії "Архітектура культурно-соціальних об'єктів та об'єктів транспорту" третю премію отримав виставково-освітній простір М³: Майдан. Меморіал. Музей, у народні названий "Кубом".

Від листопада 2019 до квітня 2021 року "Куб" стояв на алеї Героїв Небесної Сотні, де має бути збудовано Музей Революції Гідності. Тимчасова споруда стала способом продуктивно використати територію, допоки на ній обмежено можливість капітального будівництва. Металеве риштування, з якого виконано конструкцію, символізувало готовність закладу розпочинати будівельні роботи.

"Оскільки проєкти Музею та Меморіалу Героїв Небесної Сотні, які було обрано на архітектурному конкурсі, – це складні та тривалі процеси, для керівництва Музею стало вкрай важливим репрезентувати себе у публічному просторі. Зробити це на місці будівництва – найкраща ідея. Шість тижнів на концепцію, проєкт та втілення задуму – це ще той виклик. Погоджуючись, ми нагадали собі, що саме для таких проєктів ми створили "Urban Curators", – пояснюють архітектори.

Бачення творців павільйону докладно висвітлено на сайті команди "Urban Curators".

Цьогоріч за проєкти на українському конкурсі урбаністики голосували Рене Санджерс та Юліан Чаплинський, а головою журі став архітектор зі світовим ім'ям Хірокі Мацуура. 

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.