У Музеї книги і друкарства відкрили проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина». ФОТО

У Києві стартував проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина», який розповідає про історію кримських татар у Литві, а також про їх повернення до Криму після депортації.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
фото: володмир тарасов

Проєкт "Крізь віки: набута Батьківщина" у Музеї книги і друкарства України складається з фотовиставки "Просто неба" і виставки "Дорога, що стала долею". Мистецькі заходи триватимуть до 30 вересня.

Обидві події організували ГО "Інститут культурної дипломатії" в рамках "Року кримськотатарської культури в Литві" у співпраці з посольством Литви в Україні, держпідприємством "Кримський дім" та кількома українськими музеями.

 
фото: володмир тарасов

Фотовиставка "Просто неба" показує історії кримських татар, яких автор Арвідас Шеметас, український фотограф литовського походження з Криму, зустрічав під час їх повернення на півострів.

Основна її тема – повернення кримських татар на Батьківщину після довгої розлуки. В експозиції представлені фотографії 1990-2000-х років.

 
фото: володмир тарасов

Виставка "Дорога, що стала долею" зображує історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви, розповідаючи про формування етносу литовських татар, однієї з найдавніших меншин країни. За історичними даними, перші татари з'явилися на території сучасної Литви ще у XIV столітті.

Експозиція поєднує книжки, вироби з традиційним татарським гаптуванням та інші експонати.

 
фото: володмир тарасов

На церемонії відкриття проєкту посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас наголосив, що історія татар є однією з тем, які поєднують наші країни. За його інформацією у Литві наразі живуть близько 2,5 тис. татар.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.