У Музеї книги і друкарства відкрили проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина». ФОТО

У Києві стартував проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина», який розповідає про історію кримських татар у Литві, а також про їх повернення до Криму після депортації.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
фото: володмир тарасов

Проєкт "Крізь віки: набута Батьківщина" у Музеї книги і друкарства України складається з фотовиставки "Просто неба" і виставки "Дорога, що стала долею". Мистецькі заходи триватимуть до 30 вересня.

Обидві події організували ГО "Інститут культурної дипломатії" в рамках "Року кримськотатарської культури в Литві" у співпраці з посольством Литви в Україні, держпідприємством "Кримський дім" та кількома українськими музеями.

 
фото: володмир тарасов

Фотовиставка "Просто неба" показує історії кримських татар, яких автор Арвідас Шеметас, український фотограф литовського походження з Криму, зустрічав під час їх повернення на півострів.

Основна її тема – повернення кримських татар на Батьківщину після довгої розлуки. В експозиції представлені фотографії 1990-2000-х років.

 
фото: володмир тарасов

Виставка "Дорога, що стала долею" зображує історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви, розповідаючи про формування етносу литовських татар, однієї з найдавніших меншин країни. За історичними даними, перші татари з'явилися на території сучасної Литви ще у XIV столітті.

Експозиція поєднує книжки, вироби з традиційним татарським гаптуванням та інші експонати.

 
фото: володмир тарасов

На церемонії відкриття проєкту посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас наголосив, що історія татар є однією з тем, які поєднують наші країни. За його інформацією у Литві наразі живуть близько 2,5 тис. татар.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.