У Музеї книги і друкарства відкрили проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина». ФОТО

У Києві стартував проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина», який розповідає про історію кримських татар у Литві, а також про їх повернення до Криму після депортації.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
фото: володмир тарасов

Проєкт "Крізь віки: набута Батьківщина" у Музеї книги і друкарства України складається з фотовиставки "Просто неба" і виставки "Дорога, що стала долею". Мистецькі заходи триватимуть до 30 вересня.

Обидві події організували ГО "Інститут культурної дипломатії" в рамках "Року кримськотатарської культури в Литві" у співпраці з посольством Литви в Україні, держпідприємством "Кримський дім" та кількома українськими музеями.

 
фото: володмир тарасов

Фотовиставка "Просто неба" показує історії кримських татар, яких автор Арвідас Шеметас, український фотограф литовського походження з Криму, зустрічав під час їх повернення на півострів.

Основна її тема – повернення кримських татар на Батьківщину після довгої розлуки. В експозиції представлені фотографії 1990-2000-х років.

 
фото: володмир тарасов

Виставка "Дорога, що стала долею" зображує історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви, розповідаючи про формування етносу литовських татар, однієї з найдавніших меншин країни. За історичними даними, перші татари з'явилися на території сучасної Литви ще у XIV столітті.

Експозиція поєднує книжки, вироби з традиційним татарським гаптуванням та інші експонати.

 
фото: володмир тарасов

На церемонії відкриття проєкту посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас наголосив, що історія татар є однією з тем, які поєднують наші країни. За його інформацією у Литві наразі живуть близько 2,5 тис. татар.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.