Спецпроект

Інститут нацпам'яті нагадав про масовий голод 1921-23 років. ВІДЕО

«Питання життя і смерті – зібрати хліб з України» - таку назву має історичний ролик до 100-річчя масового голоду 1921-23 років, який презентував Український інститут національної пам’яті.

Про це повідомляє пресслужба УІНП.

 

"Цього року виповнюється сто років від початку масового голоду на Поволжі, Північному Кавказі та на Півдні України. В Україні це був перший масовий голод, що став наслідком поразки Української революції 1917-1921 років", - ідеться в повідомленні.

Зазначається, що у 1921 році, крім природних факторів – небаченої посухи, що охопила значні території, – до катастрофічного становища селян спричинилася грабіжницька політика більшовицької Росії, яка розглядала селянство як "підозрілий елемент", що постійно перебуває під впливом "класових ворогів", а Україну – як сировинний придаток, що мав забезпечувати "диктатуру пролетаріату" всім необхідним, у першу чергу продовольством.

"Урожай на півдні чудовий, тому питання життя і смерті для нас – зібрати з України 200-300 мільйонів пудів хліба", – писав у травні 1921 року Володимир Ленін.

Викачування продовольства в період запровадження продрозверстки та політики "червоного терору" виснажило запаси українців. Для кращої "мотивації" збирати хліб в Україну Ленін пропонує відправити півмільйона новобранців з охопленого голодом Поволжя.

Під маркою допомоги голодуючим більшовики грабують церковні цінності, накручують у пресі істерію проти "куркулів, які не хочуть ділитися хлібом". Причому куркулями оголошуються всі, хто не згоден віддавати за так чесно зароблене добро.

В УІНП зауважують, що голод 1921-1923 років був чи не єдиним, який більшовики не приховували від міжнародної спільноти. Утім, переважна більшість міжнародної гуманітарної допомоги скеровувалася саме на Поволжя, тоді як з охопленої голодом степової зони України продовжували везти в Росію продовольчі запаси. Лише в серпні 1922 року продовольчі пайки з гуманітарних місій почали отримувати й українці.

Міжнародна допомога стабілізувала ситуацію в Україні, чим одразу скористалися більшовики, розпочавши світовий експорт зерна – 13,5 млн. пудів зерна нового врожаю з України було відправлено за кордон. Так само хліб продовжували вивозити в Росію. Через це в південних регіонах України голод тривав до літа 1923 року.

Як повідомляється, масштаби голоду на півдні України більшовики всіляко приховували, розповідаючи лише про "продовольчі труднощі". Нині Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України оцінює втрати українців від надсмертності в 1921-23 роках на рівні 935,8 тисяч осіб. 40% із них становили діти до 14 років.

Масовий голод пригасив і селянський повстанський рух, що ширився Україною. Більшовики це врахували. Уже за десять років вони застосують практику "впокорення голодом", організувавши в Україні штучний Голодомор-геноцид, щоб закріпити свою політику на окупованих землях.

Новий просвітницький ролик Українського інституту національної пам'яті, створений спільно зі студією "Диваки-продакшн". У ролику використані історичні фото та відеоматеріали із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.