Спецпроект

Свідомо завищуючи кількість жертв Голодомору, ми применшуємо здатність українців до боротьби і виживання – історик

Свідомо завищуючи кількість жертв Голодомору ми применшуємо здатність українців до боротьби і виживання. Українців винищували і іншими способами, про це важливо пам’ятати.

Про це заявив Кирило Галушко, кандидат історичних наук, координатор громадського проєкту "Лікбез. Історичний фронт", співробітник Інституту історії України НАНУ.

 

Під час прес-брифінгу в прес-центрі Українського кризового медіа-центру він розповів про те, що наукова спільнота занепокоєна питанням фальсифікації кількості жертв Голодомору 1932-1933 років. Він наголосив, що сьогодні в інформаційному просторі лунають різні, переважно завищенні і необґрунтовані, цифри жертв.

Це може як дискредитувати українську науку, так і підривати доказову базу для звинувачень на адресу Кремля у системному знищенні українців протягом багатьох десятиліть.

"Для багатьох наших сучасників не є зрозумілою методологія підрахунку жертв Голодомору. Переважна кількість українців визнає голод геноцидом. Проте дехто вважає що чим більша буде кількість зазначених жертв – тим швидше вдасться довести злочини Кремля.

Визнання геноциду не залежить від кількості жертв. Найбільше важать докази. Якщо ми будемо свідомо збільшувати кількість жертв – це тільки буде дискредитувати наші дії на шляху до світового визнання Голодомору геноцидом", – додав Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, представник громадського проєкту "Лікбез. Історичний фронт", співробітник Інституту історії України НАНУ.

 

Спікери зазначили,що після 2008 року оцінки різних демографів коливалися від 2,5 до 5 млн жертв Голодомору 1932-1933 років, а попри теперішню доступність джерел зараз дуже важко встановити реальну цифру. Вони не виключають, що ті, хто свідомо завищують ці дані – діють в інтересах Кремля.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.