У Львові затримали двох жителів Донеччини, які написали «За Степана Бендер» на місці поховання поляків

Поліцейські 25 листопада затримали двох жителів Донецької області, які сплюндрували польські поховання на Личаківському цвинтарі.

Про повідомляє патрульна поліція Львова, передає Радіо Свобода.

 

Згідно з повідомленням, зловмисники на кам'яній стіні чорною фарбою написали "За Степана Бендер" і зробили смужки – синьо-жовті і червоно-чорні.

Близько 17-ї години патрульні зауважили трьох невідомих осіб біля Личаківського цвинтаря, які поводилися підозріло і згодом зайшли на територію цвинтаря.

Поліцейські вирішили обстежити територію кладовища, були залучені додаткові екіпажі. Трьох осіб поліцейські виявили під час вчинення акту вандалізму на місці польських військових поховань.

Патрульні затримали двох чоловіків 43 та 49 років, які виявилися мешканцями Донеччини, третій чоловік втік. Директор Личаківського цвинтаря Михайло Нагай сказав Радіо Свобода, що зловмисників затримали близько 17:20.

Тривають слідчі дії.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.