В Ізраїлі на аукціон виставили тату-набір, яким набивали номери ув’язненим Аушвіца

Аукціонний дім Tzolman у Єрусалимі виставив на продаж набір для татуювань, за допомогою якого нацисти набивали номери ув’язненим у таборі смерті Аушвіц (Освенцім)

Майбутні торги, заплановані на 9 листопада, вже розкритикували єврейські лідери та організації, повідомляє birdinflight з посиланням на BBC.

 

Набір містить 14 металевих штампів із голками у вигляді цифр, а також інструкцію від німецької компанії Aesculap. За даними аукціону, у світі залишилося три такі набори: один зберігається у Військово-медичному музеї в Санкт-Петербурзі, другий — у музеї Освенціма, а третій виставлений на продаж. Аукціоніст Меїр Цолман стверджує, що таким чином прагне підвищити поінформованість про трагедію Голокосту. "Я хочу переконатися, що він опиниться в потрібних руках і не зникне зі сторінок історії", — говорить Цолман. Оцінна вартість лоту складає $30 тисяч.

Голова ізраїльського національного меморіалу Голокосту "Яд Вашем" Дані Даян назвав аукціон аморальним та зазначив, що подібні предмети мають передавати музеям, а не пропонувати колекціонерам. Водночас голова Європейської єврейської асоціації рабин Менахем Марголін закликав міністра юстиції Ізраїлю зупинити "негідний продаж".

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.