Нацбанк підготував пам'ятні монети до 30-річчя ЗСУ

Національний банк України введе в обіг пам’ятні монети, які створили до 30-річчя Збройних сил України – “Збройні сили України” та “Сухопутні війська ЗСУ”

Про це повідомили у пресслужбі НБУ.

 

 Монети "Збройні сили України" та "Сухопутні війська ЗСУ" введуть в обіг 1 грудня.

У банку підкреслили, що монету "Збройні сили України" присвятили українським військам, на які, відповідно до Конституції, покладаються завдання з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

На аверсі монети, окрім іншого, розмістили мблему Збройних сил та тризуб. Реверс прикрасили стилізованим рослинним орнаментом, який служить тлом для військових беретних знаків розрізнення: загальновійськового (угорі), Десантно-штурмових військ (праворуч), Військово-морських сил (унизу праворуч), Сил спеціальних операцій (унизу ліворуч), Повітряних сил (ліворуч). У центрі на дзеркальному тлі написи: Збройні сили України.

Тираж монети – 1 мільйон штук, її вага 12, 4 грама, а діасег 30 міліметрів.

Монету "Сухопутні війська ЗСУ" присвятили військам, "які є основою та головним носієм бойової могутності Збройних сил Україний. За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні ЗС своїх функцій як у мирний, так і у воєнний час".

"Сухопутні війська – це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ та артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин логістичного забезпечення, а також бригад територіальної оборони", – заявили у Нацбанку.

На аверсі монети розмістили емблему сухопутних військ ЗСУ, ліворуч від якої – малий Державний герб України, а праворуч – знак сухопутних військ ЗСУ. На реверсі викарбували українського воїна зі зброєю та бойову техніку на тлі камуфляжу.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.