Під Львовом знищили пам'ятник енкаведистам, які боролися з українським підпіллям

Біля Львова, у селі Зубра, знищили пам'ятник “односельчанам, полеглим за свободу і незалежність радянської вітчизни у 1941-1948 роках”.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Від пам'ятника відкололась верхня частина – голова зображеного на монументі солдата.

Представник руху "Суспільство майбутнього", учасник російсько-української війни Антон Петрівський повідомив, що про руйнування монумента активісти дізнались випадково – проїжджали повз нього, побачили вже наслідки.

"На пам'ятнику було написано: "борцям з фашистами у 1948 році". А по факту вони боролися з українським визвольним рухом", – підкреслив Петрівський.

Він додав, що активісти неодноразово зверталися до місцевої влади з пропозицією знести цей монумент. Але всі звернення залишилися без розгляду. Тож, вочевидь, у когось таки не витримали нерви.

Водночас, за словами Петрівського, він та його побратими формують деталізовану карту пам'ятників окупантам, які все ще стоять у Львівській області.

"Їх є дуже багато. Обчислюються десятками. Думаю, через місяць ми матимемо таку карту", – каже Антон Петрівський.

Після того, як всі такі пам'ятники порахують, активісти будуть вимагати від місцевої влади їх демонтувати.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.