Україну обрали в Комітет із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту

Відтепер Україна спільно з іншими державами-учасницями впродовж чотирьох років буде працювати над убезпеченням культурної спадщини від наслідків збройних конфліктів

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив у Телеграмі.

 

"Щойно отримав важливі новини з ЮНЕСКО. Україну було обрано членом Комітету із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту. Рішення прийняли на 9-му засіданні держав-учасниць Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року", - поінформував Ткаченко.

За словами міністра культури та інформаційної політики, відтепер Україна спільно з іншими державами-учасницями буде працювати над убезпеченням культурної спадщини від наслідків збройних конфліктів.

"В умовах збройної агресії з боку Російської Федерації намагання поширити їхню інформаційну пропаганду, а також через постійні спроби привласнити собі українську культурну спадщину, – членство України є важливим етапом для нашої держави. Це стане дієвим механізмом для посилення захисту наших пам'яток в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей", - заявив Ткаченко.

Також він додав, що термін членства – 4 роки, до 2025.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.