У Тернополі невідомі облили фарбою пам’ятник Бандері

До пам'ятника підбіг юнак і кинув в нього дві невеликі банки із червоною фарбою Після цього сів в авто та виїхав за межі Тернополя

Про це повідомляє Zahid.net.

 

У Тернополі невідомий облив фарбою пам'ятник провіднику ОУН Степану Бандері. Червоні плями на монументі вранці помітили прибиральники та працівники поліції. За інформацією поліції, причетним до цього є чоловік з іншої області, який після скоєного покинув місто на авто. Наразі його місце перебування встановлюють правоохоронці.

Про облитий пам'ятник Степану Бандері стало відомо вранці 15 грудня, хоча сам інцидент стався ще в обід вівторка, 14 грудня. Цей випадок зафіксували міські камери відеоспостереження. На оприлюднених поліцією записах помітно, як до пам'ятника підбігає юнак і кидає в нього дві невеликі банки із червоною фарбою.

Біля пам'ятника працює слідчо-оперативна група, яка відшукує і збирає докази. Поліцейські також вилучають відео з камер спостереження, які розміщенні навколо постаменту в парку Тараса Шевченка.

За словами начальника головного управління Нацполіції в Тернопільській області Олександра Богомола, невідомий облив фарбою пам'ятник ще вчора, 14 грудня, о 12:00. Керівник поліції на сесії Тернопільської обласної ради 15 грудня розповів, що чоловік в парк заїхав на автомобілі і кинув в монумент дві банки фарби. "В'їзд з парк з боку вул. Грушевського незагороджений. Невідома особа заїхала в цей проїзд. Чоловік вийшов з автомобіля, кинув дві банки фарби в пам'ятник Степану Бандері, сів в авто і поїхав. З камер спостереження видно, що це сталося 14 грудня в обід. Ми маємо прикмети цього чоловіка і також відомо, що ця людина з іншої області. Він після цього вчинку виїхав з Тернополя", – розповів Олександр Богомол.

Керівник поліції Тернопільщини також зазначив, що буде звертатися до прокурора Тернопільської області, аби була також порушення справа за статтею про розпалювання національної ворожнечі. Адже, зі слів керівника поліції, це було зроблено жителем іншої області з умисною метою.

Після вивчення всіх обставин цього інциденту, в управлінні поліції міста будуть вирішувати питання про внесення факту вандалізму в ЄРДР за ст. 297 ККУ. Санкція статті передбачає обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.






Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.