У Тернополі невідомі облили фарбою пам’ятник Бандері

До пам'ятника підбіг юнак і кинув в нього дві невеликі банки із червоною фарбою Після цього сів в авто та виїхав за межі Тернополя

Про це повідомляє Zahid.net.

 

У Тернополі невідомий облив фарбою пам'ятник провіднику ОУН Степану Бандері. Червоні плями на монументі вранці помітили прибиральники та працівники поліції. За інформацією поліції, причетним до цього є чоловік з іншої області, який після скоєного покинув місто на авто. Наразі його місце перебування встановлюють правоохоронці.

Про облитий пам'ятник Степану Бандері стало відомо вранці 15 грудня, хоча сам інцидент стався ще в обід вівторка, 14 грудня. Цей випадок зафіксували міські камери відеоспостереження. На оприлюднених поліцією записах помітно, як до пам'ятника підбігає юнак і кидає в нього дві невеликі банки із червоною фарбою.

Біля пам'ятника працює слідчо-оперативна група, яка відшукує і збирає докази. Поліцейські також вилучають відео з камер спостереження, які розміщенні навколо постаменту в парку Тараса Шевченка.

За словами начальника головного управління Нацполіції в Тернопільській області Олександра Богомола, невідомий облив фарбою пам'ятник ще вчора, 14 грудня, о 12:00. Керівник поліції на сесії Тернопільської обласної ради 15 грудня розповів, що чоловік в парк заїхав на автомобілі і кинув в монумент дві банки фарби. "В'їзд з парк з боку вул. Грушевського незагороджений. Невідома особа заїхала в цей проїзд. Чоловік вийшов з автомобіля, кинув дві банки фарби в пам'ятник Степану Бандері, сів в авто і поїхав. З камер спостереження видно, що це сталося 14 грудня в обід. Ми маємо прикмети цього чоловіка і також відомо, що ця людина з іншої області. Він після цього вчинку виїхав з Тернополя", – розповів Олександр Богомол.

Керівник поліції Тернопільщини також зазначив, що буде звертатися до прокурора Тернопільської області, аби була також порушення справа за статтею про розпалювання національної ворожнечі. Адже, зі слів керівника поліції, це було зроблено жителем іншої області з умисною метою.

Після вивчення всіх обставин цього інциденту, в управлінні поліції міста будуть вирішувати питання про внесення факту вандалізму в ЄРДР за ст. 297 ККУ. Санкція статті передбачає обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.






Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.