У Тернополі невідомі облили фарбою пам’ятник Бандері

До пам'ятника підбіг юнак і кинув в нього дві невеликі банки із червоною фарбою Після цього сів в авто та виїхав за межі Тернополя

Про це повідомляє Zahid.net.

 

У Тернополі невідомий облив фарбою пам'ятник провіднику ОУН Степану Бандері. Червоні плями на монументі вранці помітили прибиральники та працівники поліції. За інформацією поліції, причетним до цього є чоловік з іншої області, який після скоєного покинув місто на авто. Наразі його місце перебування встановлюють правоохоронці.

Про облитий пам'ятник Степану Бандері стало відомо вранці 15 грудня, хоча сам інцидент стався ще в обід вівторка, 14 грудня. Цей випадок зафіксували міські камери відеоспостереження. На оприлюднених поліцією записах помітно, як до пам'ятника підбігає юнак і кидає в нього дві невеликі банки із червоною фарбою.

Біля пам'ятника працює слідчо-оперативна група, яка відшукує і збирає докази. Поліцейські також вилучають відео з камер спостереження, які розміщенні навколо постаменту в парку Тараса Шевченка.

За словами начальника головного управління Нацполіції в Тернопільській області Олександра Богомола, невідомий облив фарбою пам'ятник ще вчора, 14 грудня, о 12:00. Керівник поліції на сесії Тернопільської обласної ради 15 грудня розповів, що чоловік в парк заїхав на автомобілі і кинув в монумент дві банки фарби. "В'їзд з парк з боку вул. Грушевського незагороджений. Невідома особа заїхала в цей проїзд. Чоловік вийшов з автомобіля, кинув дві банки фарби в пам'ятник Степану Бандері, сів в авто і поїхав. З камер спостереження видно, що це сталося 14 грудня в обід. Ми маємо прикмети цього чоловіка і також відомо, що ця людина з іншої області. Він після цього вчинку виїхав з Тернополя", – розповів Олександр Богомол.

Керівник поліції Тернопільщини також зазначив, що буде звертатися до прокурора Тернопільської області, аби була також порушення справа за статтею про розпалювання національної ворожнечі. Адже, зі слів керівника поліції, це було зроблено жителем іншої області з умисною метою.

Після вивчення всіх обставин цього інциденту, в управлінні поліції міста будуть вирішувати питання про внесення факту вандалізму в ЄРДР за ст. 297 ККУ. Санкція статті передбачає обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.






Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.