Спецпроект

Верховна Рада закликає німецький Бундестаг визнати Голодомор геноцидом

Народні депутати звертаються до Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу

Рада 331 голосом прийняла в цілому проєкт постанови про звернення Верховної Ради до Бундестагу.

 

Нардепи закликають встановити історичну справедливість та висловитися проти перекручувань історії, проти спроб применшити масштаб злочинів, скоєних репресивним режимом проти мільйонів людей,

Наголошується, що Голодомор дійсно був спрямований проти українців як нації, що підтверджується як мільйонами жахливих смертей в Україні, так і тим, що голод супроводжувався масовими репресіями проти інтелігенції, представників церковного стану та інших прошарків українського суспільства у той самий період і з тією самою метою, а саме, з метою знищення усього українського народу або значної його частини.

У документі йдеться, що Верховна Рада України закликає Бундестаг Федеративної Республіки Німеччина

  • до визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу, надання політичної оцінки цим подіям, що стане важливим сигналом для вшанування пам'яті мільйонів жертв цього злочину тоталітарного режиму, вагомим внеском у справу забезпечення мирного та безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь,
  • до протидії будь-яким спробам применшити масштаб чи знайти виправдання злочину, який не мав жодної іншої причини, окрім наміру радянського керівництва знищити український народ або значну його частину,
  • до започаткування спільних системних наукових досліджень щодо історичної ролі Німеччини під час Голодомору, зокрема його сприйняття німецькою владою та суспільством, беручи до уваги тісні економічні контакти у період 1932-33 рр. між СРСР та Німеччиною, а також долю німецької меншини на території радянської України
  • до сприяння обізнаності німецької громадськості щодо подій Голодомору 1932-1933 років, зокрема в рамках співпраці з федеральними землями для надання цим подіям належної уваги в освітній сфері,
  • до розвитку міждержавної співпраці в питаннях відновлення історичної пам'яті на засадах взаємності, поваги та спільного прагнення домогтися історичної справедливості.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.