На Житомирщині оголосили 2022-й роком Івана Огієнка

У 2022 році відзначається 140-ліття від дня народження церквоного діяча Івана Огієнка

За відповідне рішення проголосували на сесії депутати Житомирської обласної ради, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Оголосити 2022 рік у Житомирській області роком Івана Огієнка, українського науковця, політичного, громадського і церковного діяча, з нагоди 140-річчя з дня народження", - йдеться у рішенні.

Житомирській ОДА доручили розробити план заходів з відзначення в області року Івана Огієнка. Міським, селищним, сільським радам області рекомендують також розробити та провести відповідні заходи.

Іван Огієнко народився 2 січня 1882 року в Брусилові на Житомирщині. Він відомий як ініціатор створення Українського народного університету та Кам'янець-Подільського державного народного університету (зараз Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка – ред.), ректором якого він був. В уряді Директорії діяч перебував на посадах міністра освіти, міністра ісповідань, а потім – Головноуповноваженого уряду УНР.

Огієнко також добре відомий своїми підручниками з української мови, працями про українську історію, культуру, релігію. Окрім того, саме він ініціював звернення до Константинопольського Патріарха про надання Українській православній церкві автокефалії, що зібрало кілька тисяч підписів. Іван Огієнко також переклав Біблію на українську мову.

У Брусилові нині працює історичний музей імені Івана Огієнка.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.