На Житомирщині відкрили пам’ятник Марусі Соколовській

У місті Коростишів на Житомирщині відкрили пам’ятник Марусі (Олександрі Соколовській), її батькові й трьом братам-отаманам, які були борцями проти більшовиків у 1918-1921 роках

Відкриття монумента відбулося в суботу, 13 листопада.

 

"Пам'ятник славній Отаманці Марусі – Олександрі Соколовській – відкрито сьогодні у Коростишеві. Її сміливість та подвиги в ім'я України так добре для усіх нас описав Василь Шкляр у романі "Маруся". Пан Василь і сьогодні на відкритті виступив із натхненним словом про неї. Вклонився пам'яті славної Марусі і я", – написав у фейсбуці політик, колишній віцепрем'єр-міністр і міністр культури В'ячеслав Кириленко.

Автором монумента є скульптор Віталій Рожик.

"Віталій Рожик безкоштовно виготовив пам'ятник родині Соколовських. Монумент складається зі стели та інформаційної таблички. А ініціаторами встановлення пам'ятника виступили історики-краєзнавці та письменники, з-поміж яких – Володимир Гонський та Василь Шкляр", – повідомив  коростишівський міський голова Іван Кохан.

Після відкриття монумента в Коростишеві багато хто з присутніх вирушив на Черняхівщину до рідного села Соколовських Горбулева, де вшанували пам'ять отамана Олекси Соколовського на місці його поховання біля тамтешньої церкви.

У грудні 2022 року виповниться 120 років від дня народження Олександри Соколовської.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.