На Житомирщині у колишній ставці Гімлера відкрили музей І та ІІ світових воєн. ВІДЕО

Поблизу Житомира в приміщенні, де в часи Другої світової війни розміщувалася ставка рейхсфюрера СС Генріха Гімлера “Геґевальд”, військові 190 навчального центру Сухопутних військ створили експозицію артефактів І та ІІ світових воєн.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Психологиня 190 навчального центру Олена Сек розповіла, що ідея створити експозицію історичних знахідок у неї та її колег виникла рік тому.

"Зараз частина цього бункеру грає роль як фотозони, так і такого місця, де можна дійсно поговорити і поміркувати про військову історію", – сказала Олена Сек.

Серед експонатів виставки предмети побуту, елементи одягу та аксесуари військових, які знайшли на території цієї військової частини, решта речей – це артефакти, які зберігалися у військових та місцевих жителів. Олена Сек розповідає, неподалік нинішнього музею знайшли унікальний артефакт –перстень 1914-1917 років.

"Це окопна творчість 1914-1917 років", – зазначила психологиня.

Експозицію облаштували у частині приміщення, де за часів Другої світової війни була ставка рейхсфюрера СС Генріха Гімлера "Геґевальд".

"Наприкінці 1941 року був побудований цей бункер, коли і будувалася ця ставка. Цей бункер перебував під маскуванням, тут зберігся автентичний фундамент, який був частиною маскувальної стіни. Ми на її місці зробили бруствер, щоб не відтворювати повністю, але й дати розуміння, які оборонні споруди застосовували військові в ті часи", – каже Олена Сек.

Водночас історик Іван Нагіленко розповів кореспондентам Суспільного, що такі ставки нацисти за окупації території України будували у Житомирській та Вінницькій області.

"Ці бункери будували з урахуванням всіх запитів, на довгі роки, оскільки у нацистів було уявлення, що буде існувати Третій Райх та ще й тисячолітній. У нацистській Німеччині тоді панувала ідеологія нацизму, яка була певною мірою релігійною і пов'язаною з язичницькими традиціями. Тому, коли вибирали місце для побудови ставок, цікавилися чи були там раніше язичницькі капища", – сказав Іван Нагіленко.

Експозицію артефактів часів Першої та Другої світових воєн, яку зібрали військові, планують поповнюватимуть і надалі.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.