На Житомирщині вшанують Героїв Базару

У листопаді–грудні цього року виповнюється 100 років Другого Зимового походу – останньої спроби Армії Української Народної Республіки збройним шляхом повернути втрачену державність

21 листопада Україна вшановуватиме Героїв Базару – 361-го вояка Армії УНР, розстріляного російськими більшовиками біля містечка Базар.

 

З цієї нагоди 20-21 листопада у с. Базар Народицької селищної територіальної громади Житомирської області відбудуться урочисті заходи на вшанування українських вояків, полеглих у боях та страчених червоними окупантами.

Субота, 20 листопада:

12:30 – військово-історична реконструкція боїв Армії УНР з Червоною армією.

14:00 – концерт-реквієм біля сільської школи (вул. Свято-Миколаївська, 175).

Неділя, 21 листопада:

11:50 – виконання Збройними Силами України на Меморіалі Героїв Базару військового церемоніалу, за участі перших осіб держави, представників Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, Українського інституту національної пам'яті, голів ОДА та обласних рад.

Участь у заходах можлива лише за наявність документу про щеплення або негативного тесту на COVID-19.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.