На Житомирщині знайшли поховання солдатів вермахту

У Лугинському районі Житомирської області пошуковці натрапили на поховання 12 німецьких солдатів часів Другої світової війни.

Про це повідомляє у Фейсбуці історико-патріотичне об'єднання "Пошук".

 

"Загалом за 2 дні роботи на локації було виявлено 12 солдатів вермахту і 9 жетонів. Про знахідку було повідомлено представника Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями (так звана організація Фольксбунд) і підготовлено відповідну документацію для подальшої передачі останків солдатів для перепоховання на збірному німецькому військовому кладовищі", - йдеться у повідомленні.

Як зазначили у "Пошуку", останки знайдено під час перевірки інформації від місцевих мешканців про нібито похованих у цьому місці червоноармійців. У процесі розкопок пошуковики натрапили на людські кістки.

Коли ж на шиї одного з солдатів виявили алюмінієвий жетон з номером підрозділу та особистим номером бійця, стало зрозуміло, що в ямах лежать військові вермахту.

 

Зазначається, що поруч з останками виявлено й особисті речі: гребінці, дзеркальце, ніж, презервативи. Серед знайденого – гаманець із квитками на театральну виставу у польському місті Битом, а також Залізний хрест 2-го класу.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.