У Херсоні після ремонту відкрили Музей природи

У Херсоні після ремонту відкрили Музей природи (який наразі є частиною комплексу обласного краєзнавчого музею) у будівлі початку ХХ століття

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Будівля непроста, вона будувалася саме як музей", – зазначила директорка Херсонського обласного краєзнавчого музею Тетяна Братченко на відкритті Музею природи.

Вона підкреслила, що це унікальна для України історія, адже зазвичай музеї розташовані у спорудах, що були для них пристосовані пізніше, а не збудовані спеціально.

Ремонт музею тривав у кілька етапів, кошти виділялися з державного й обласного бюджетів. У попередні роки, зокрема, навели лад у підвалах, потім за рахунок 1 млн 200 тис. грн укріпили фундамент будівлі, що просідав і перекриття цокольного поверху.

"А вже у поточному році ми отримали близько 3 млн грн і завершили повністю реставрацію фасаду будівлі з заміною віконних блоків. Відзначу, що частину віконних блоків на фасаді ми реставрували, а не замінили – це ті самі блоки, що були встановлені під час спорудження будівлі", – зазначила у розмові з кореспондентом агентства директорка обласного краєзнавчого музею.

Вона підкреслює, що 150 тис. грн були виділені на ремонт також і зі спецфонду музею, це кошти, які сплатили відвідувачі музею за квитки. Таким чином збереглася традиція – адже будувався музей на початку ХХ століття не лише за кошти Херсонського губернського земства, але й за доброчинні внески містян.

Як розповідають у музеї, херсонські проєктанти наполягли, щоб фасад був пофарбований в "охру", підбирали під колір ракушняку, що є характерним саме для південних міст. На фасаді будівлі також з'явилися фігурки бджілок – вони розміщені біля отвору, в якому живе рій живих бджіл. Це символічно, що у стінах Музею природи поселилися бджоли і, звісно, виселяти їх не стали, зазначили музейники.

Саме у цьому музеї зберігається скелет кита фінвала.

"Це один з найбільших музейних предметів – довжина його 26 метрів", – розповіла завідувачка Музею природи Алла Дерюжина.

Кит був добутий китобоями України біля берегів Антарктиди. Завдяки тому, що у музеї від початку не було перегородок, цей експонат, що подарували музею моряки у 60–х роках минулого століття, музейні працівники змогли скласти та розмістити у 90-х роках на другому поверсі.

Він став частиною експозиції про скарби світового океану, що вже відновили після ремонту будівлі, як і дві невеликі виставки у холі музею – такий дарунок до новорічних свят вирішили зробити працівники музею для містян і гостей Херсона. Як підкреслила Братченко, на відкриття музею після ремонту чекали не лише херсонці, а й мешканці інших міст України, зокрема Одеси, Мелітополя, Запоріжжя.

На відновлення інших експозицій музею потрібно ще кілька місяців.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.