Активісти демонтували пам’ятник “першим комсомольцям” Херсонщини

Монумент був присвячений “першим комсомольцям” Херсонщини, яких нібито 1920 року було страчено білогвардійцями за підривну діяльність та підбурювання до повстання

Як повідомляє Новинарня з посиланням на начальника Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Сергія Гуцалюка, у Херсоні за інціативою громадськості на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" демонтували пам'ятник першим комсомольцям Херсонщини.

"Як виявляється, на півдні України ще залишилися чимало пам'ятників та пам'ятних дошок і знаків на честь таких собі місцевих подій, пов'язаних зі встановленням та функціонування радянської, комуністичної влади. Звісно, що потрібно як місцевій владі, так і патріотичному середовищу звертати увагу на всі ці деталі, бо Закон має бути виконаний в повному обсязі", – цитує Гуцалюка пресцентр УІНП.

 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище