АНОНС: Онлайн-доступ до архівних документів репресивних органів у Криму в 1920-х – на початку 1940-х років

Архівісти оцифрували 3000 аркушів документів НКВД/ГПУ в Криму

10 грудня 2021 року о 12.30 за участі Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться презентація онлайн-доступу до архівних документів репресивних органів та жертв комуністичного тоталітарного режиму в Криму в 1920-х – на початку 1940-х років.
 
Йдеться про цифрові копії документів із 25 справ (понад 3000 аркушів) з фонду 6 (Р) "Фонд кримінальних справ. Припинений" Галузевого державного архіву Служби безпеки України, доступ до яких за згоди архіву, який долучився до інформаційного проєкту, забезпечуватиметься шляхом їх розміщення в спеціальній рубриці "Документи Криму" офіційного вебпорталу Укрдержархіву.
Протоколи засідань президії, малої та великої колегії Кримської обласної, президій Севастопольської та Феодосійської ЧК, виписки з засідань колегій, постанови за 1921–1923 роки, протоколи засідань Трійки/Судової Трійки НКВС Криму за 1937 р., документи про виконання приговорів судових органів, трійки ПП ОГПУ Криму (справи 61–66) містять інформацію про засуджених, мешканців Криму, їх національність (серед них є татари), рід занять, частково про родину, причини арешту та звинувачення у скоєні злочинів, засудження, розстріл або подальшу долю. Серед документів справ 61–66 є фото арештованих.
Це – перший етап започаткованого Укрдержархівом проєкту, що поповнюватиметься документами з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України – буде оцифровано ще 81 справу (19815 аркушів).
Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.