АНОНС: онлайн дискусія "Щоденник Мирона Кордуби, 1918–1925"

Центр українських історичних досліджень імені Петра Яцика організовує публічне обговорення щоденника Мирона Кордуби

Щоденник Мирона Кордуби є унікальним джерелом-очевидцем періоду 1917–1925 років. Саме тоді на міжнародній арені було вирішено статус Східної Галичини, яка була ядром створеної в листопаді 1918 року ЗУНР.

 

Автор щоденника Мирон Кордуба - відомий історик, учень Михайла Грушевського, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського таємного університету.

Щоденник особливо цінний як погляд на організацію "держави в державі", функціонування українських квазідержавних інституцій, що виникли після польсько-української війни 1918–1919 років. 

Учасники дискусії зосереджуватимуть увагу на значенні щоденника Кордуби для перегляду історії Галичини та Буковини першої чверті ХХ століття та міжнародної ролі уряду в еміграції ЗУНР. Щоденник також є важивим для розуміння розвитку польсько-українських відносин у міжвоєнний період.

Обговорення відбуватиметься 27 січня о 19 годині за київським часом онлайн на ZOOM та у прямому ефірі КІУСу. Синхронний переклад буде надано англійською та українською мовами.

Серед учасників – Ян Яцек Бруський (Ягеллонський університет), Ола Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), Олег Павлишин (Львівський національний університет імені Івана Франка). Модератором сесії буде Френк Сисин (Університет Альберти).






Теми

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?