АНОНС: онлайн дискусія "Щоденник Мирона Кордуби, 1918–1925"

Центр українських історичних досліджень імені Петра Яцика організовує публічне обговорення щоденника Мирона Кордуби

Щоденник Мирона Кордуби є унікальним джерелом-очевидцем періоду 1917–1925 років. Саме тоді на міжнародній арені було вирішено статус Східної Галичини, яка була ядром створеної в листопаді 1918 року ЗУНР.

 

Автор щоденника Мирон Кордуба - відомий історик, учень Михайла Грушевського, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського таємного університету.

Щоденник особливо цінний як погляд на організацію "держави в державі", функціонування українських квазідержавних інституцій, що виникли після польсько-української війни 1918–1919 років. 

Учасники дискусії зосереджуватимуть увагу на значенні щоденника Кордуби для перегляду історії Галичини та Буковини першої чверті ХХ століття та міжнародної ролі уряду в еміграції ЗУНР. Щоденник також є важивим для розуміння розвитку польсько-українських відносин у міжвоєнний період.

Обговорення відбуватиметься 27 січня о 19 годині за київським часом онлайн на ZOOM та у прямому ефірі КІУСу. Синхронний переклад буде надано англійською та українською мовами.

Серед учасників – Ян Яцек Бруський (Ягеллонський університет), Ола Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), Олег Павлишин (Львівський національний університет імені Івана Франка). Модератором сесії буде Френк Сисин (Університет Альберти).






Теми

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.