АНОНС: онлайн дискусія "Щоденник Мирона Кордуби, 1918–1925"

Центр українських історичних досліджень імені Петра Яцика організовує публічне обговорення щоденника Мирона Кордуби

Щоденник Мирона Кордуби є унікальним джерелом-очевидцем періоду 1917–1925 років. Саме тоді на міжнародній арені було вирішено статус Східної Галичини, яка була ядром створеної в листопаді 1918 року ЗУНР.

 

Автор щоденника Мирон Кордуба - відомий історик, учень Михайла Грушевського, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського таємного університету.

Щоденник особливо цінний як погляд на організацію "держави в державі", функціонування українських квазідержавних інституцій, що виникли після польсько-української війни 1918–1919 років. 

Учасники дискусії зосереджуватимуть увагу на значенні щоденника Кордуби для перегляду історії Галичини та Буковини першої чверті ХХ століття та міжнародної ролі уряду в еміграції ЗУНР. Щоденник також є важивим для розуміння розвитку польсько-українських відносин у міжвоєнний період.

Обговорення відбуватиметься 27 січня о 19 годині за київським часом онлайн на ZOOM та у прямому ефірі КІУСу. Синхронний переклад буде надано англійською та українською мовами.

Серед учасників – Ян Яцек Бруський (Ягеллонський університет), Ола Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), Олег Павлишин (Львівський національний університет імені Івана Франка). Модератором сесії буде Френк Сисин (Університет Альберти).






Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.