Блогера Заліска оштрафували за порушення карантину під час «голодної туси»

Скандального чернівецького блогера Олександра Заліска оштрафували на 17 тис. грн за порушення карантину під час так званої «голодної туси». Сам блогер не з'явився на судове засідання, замість нього прийшов адвокат, який заявив, що обвинувачений визнає свою вину.

Інформацію про штраф Заліску ZAXID.NET повідомив суддя Галицького райсуду Олег Юрків, який і розглядав цю справу.

 

"Засідання суду відбулось 13 січня. Обвинуваченого Олександра Засліка не було під час розгляду справи. Натомість його адвокат заявив, що обвинувачений визнає свою вину і погоджується на мінімальне покарання. За порушення карантину йому призначено покарання у вигляді 17 тис. грн штрафу", – розповів суддя Галицького райсуду Олег Юрків.


Інцидент з "голодною тусою" трапився у Будинку вчених у Львові 27 листопада. Тоді у День пам'яті жертв Голодоморів 29-річний блогер з Чернівців Олександро Заліско влаштував вечірку в честь свого дня народження. Резонансу святкування набуло завдяки скандальній історії в Instagram ведучого Володимира Остапчука, який опублікував фото зі столу вечірки й підписав "Голодна туса".

Після розголосу у ЗМІ львівська мерія закрила Будинок вчених, хоча адміністрація будівлі заявляла про обман з боку організаторів вечірки, які замість святкування звичайного дня народження на 40 осіб влаштували еротичну вечірку на 100 людей у стилі БДСМ із залученням сторонніх артистів.

Цим інцидентом також зацікавилася поліція. А 29 листопада на організатора вечірки Олександра Заліска склали протокол за порушення карантинних обмежень за ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.