Глава МЗС Німеччини у Києві заявила про німецьку відповідальність перед Україною

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час візиту до Києва заявила, що Німеччина несе відповідальність перед Україною у зв’язку зі стражданнями, які в минулому пережила українська держава.

Про це Бербок сказала у понеділок на брифінгу у Києві, повідомляє кореспондент "Європейської правди".

 

Бербок говорила про 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами та відзначила, що Німеччина стала першою країною, яка відкрила своє посольство в Україні. Вона сказала, що обом державам було б добре розвивати не лише відносини на дипломатичному рівні, але й взаємини між громадянами.

"Це стосується також і нашої німецької відповідальності. Ми, Німеччина, принесли так багато страждань вашій країні, на вашій території, і тому пов'язані вічною дружбою і солідарністю", - сказала Бербок.

Глава МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що на зустрічі обоє міністрів обговорили спільну історичну пам'ять.

"Тут є багато роботи, і ця робота, на наше переконання, має відбуватися на рівноправних засадах, у дусі спільної поваги один до одного", - сказав він.


Нагадуємо, що в грудні глава МЗС Німеччини Анналена Бербок визнала, що покаяння за воєнні злочини проти українців недостатньо присутнє у німецькій історичній свідомості.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.