Меморіал «Батьківщина-Мати» не здається в оренду і не може бути приватизований – МКІП

Меморіал "Батьківщина-Мати" не здається в оренду і жодним чином не може потрапити у приватні руки.

На цьому наголосили у пресслужбі Міністерства культури на інформаційної політики.

 

"На балансі Національного музею історії України у Другій світовій війні обліковується 38 одиниць нерухомого майна загальною площею понад 40 тис. кв. м. Орендар одного з приміщень площею 565,1 кв. м намагається в судовому порядку визнати недійсним договір оренди в пункті, що забороняє приватизацію майна", – йдеться у повідомленні.

У відомстві зазначили, що це суперечить законодавству. "Адже пряма норма закону "Про приватизацію державного і комунального майна" (стаття 4) не дозволяє приватизувати такі об'єкти", – зазначається у повідомленні.

Водночас, як ідеться у повідомленні Національного музею історії України у Другій світовій війні, Фонд держмайна України готує оскарження цього рішеня у Верховному Суді як такого, що суперечить законодавству.


Раніше ЗМІ повідомляли, що "Батьківщину-Мати" в Києві можуть приватизувати.

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.