Російські агресори убили колишнього в'язня Бухенвальда

У Харкові від російської бомби загинув 96-річний колишній в'язень нацистських концтаборів Борис Романченко

Про це повідомляє Меморіал пам'яті концентраційних таборів Бухенвальд та Дора-Міттельбау. Романченко був одним із звільнених із цих таборів і раніше працював із фондом меморіалу, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора.

"Як ми дізналися від родичів, наш друг Борис Романченко, який пережив концтабори Buchenwald, Peenemünde, Dora і BergenBelsen, загинув минулої п'ятниці внаслідок вибуху бомби у своєму будинку в Charkiw. Ми глибоко стривожені", – сказано в повідомленні Меморіалу.

Російська бомба потрапила у багатоповерховий будинок у Харкові, де він проживав, його квартира згоріла.
Борис Романченко народився 20 січня 1926 року в селі Бондарі Конотопського району на Сумщині. У 1942 році його вивезли на примусові роботи до нацистської Німеччини, за спробу втечі арештований гестапо. Пройшов через ув'язнення у нацистських концтаборах Бухенвальд, Равенсбрюк, Міттельбау та Берген-Бельзен.
 
 
 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.