МЗС Німеччини уперше визнало, що покаяння за воєнні злочини проти українців не є достатнім

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок визнала, що покаяння за воєнні злочини проти українців не достатньо присутнє у німецькій історичній свідомості.

Як повідомляє "Європейська правда", про це Бербок заявила у відеозверненні до конференції глав закордонних місій України, яка відбувалась 21-22 грудня в Гуті.

 

"Наступного місяця Німеччина та Україна відзначатимуть 30-річчя дипломатичних відносин. Три десятиліття тому мало хто міг уявити, наскільки переплетеними будуть наші країни сьогодні – від особистих контактів до торгівлі та інвестицій.

Водночас я знаю, що нашу дружбу не можна сприймати як належне. Під час Другої світової війни німці скоїли жахливі злочини проти українців. Ці злочини не так присутні в німецькій історичній свідомості, як мали б бути", - заявила Анналена Бербок.

Вона запропонувала зробити наступного року річницю встановлення дипломатичних відносин між країною відправною точкою для подальшого поглиблення двосторонніх контактів та зближення України і ЄС.

"Я бачу величезний потенціал для більшої співпраці у галузі зеленої енергії. Я хотіла би рухатися вперед звертаючись до нашої спільної історії", - сказала глава німецького МЗС.

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз