У Нью-Йорку музей прибрав статую Теодора Рузвельта через расизм

Музей природничої історії США у Нью-Йорку прибрав зі свого входу статую 26-го американського президента Теодора Рузвельта на коні. Ще у 2020 році пам'ятку називали такою, що представляє «темношкіре й корінне населення США як підневільне й расово нижче».

Про це повідомляє Громадське із посиланням на CNN.

 
Фото: AP Photo / Kathy Willens

Скульптура зображувала Теодора Рузвельта верхи на коні з індіанцем та африканцем обабіч нього. У червні 2020-го на тлі протестів Black Lives Matter Музей природничої історії попросив владу Нью-Йорка прибрати статую. Місто підтримало пропозицію, а прибрали пам'ятку лише нещодавно.

За словами речника музею, скульптуру почали прибирати 18 січня 2022 року, а завершили демонтаж 20 січня. Тепер фахівці мають відреставрувати площу, де раніше був пам'ятник.

Саму скульптуру не знищать, її перевезуть до Президентської бібліотеки Теодора Рузвельта у штаті Північна Дакота. Відкриття бібліотеки заплановане на 2026 рік, там зазначили, що уклали довгострокову угоду щодо пам'ятника.


Статую Теодора Рузвельта відкрили в 1940 році в межах більшого меморіалу на честь 26-го президента США. Політик керував Сполученими Штатами у 1901-1909 роках. У 1906 році він отримав Нобелівську премію миру.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.