У Нью-Йорку музей прибрав статую Теодора Рузвельта через расизм

Музей природничої історії США у Нью-Йорку прибрав зі свого входу статую 26-го американського президента Теодора Рузвельта на коні. Ще у 2020 році пам'ятку називали такою, що представляє «темношкіре й корінне населення США як підневільне й расово нижче».

Про це повідомляє Громадське із посиланням на CNN.

 
Фото: AP Photo / Kathy Willens

Скульптура зображувала Теодора Рузвельта верхи на коні з індіанцем та африканцем обабіч нього. У червні 2020-го на тлі протестів Black Lives Matter Музей природничої історії попросив владу Нью-Йорка прибрати статую. Місто підтримало пропозицію, а прибрали пам'ятку лише нещодавно.

За словами речника музею, скульптуру почали прибирати 18 січня 2022 року, а завершили демонтаж 20 січня. Тепер фахівці мають відреставрувати площу, де раніше був пам'ятник.

Саму скульптуру не знищать, її перевезуть до Президентської бібліотеки Теодора Рузвельта у штаті Північна Дакота. Відкриття бібліотеки заплановане на 2026 рік, там зазначили, що уклали довгострокову угоду щодо пам'ятника.


Статую Теодора Рузвельта відкрили в 1940 році в межах більшого меморіалу на честь 26-го президента США. Політик керував Сполученими Штатами у 1901-1909 роках. У 1906 році він отримав Нобелівську премію миру.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.